Головна  →  Адміністрація  →  Структура  →  Департаменти  →  Департамент земельних ресурсів  →  Законодавчі та нормативно-правові акти  →  Програма використання та охорони земель міста Києва на 2011-2015 роки

Програма використання та охорони земель міста Києва на 2011-2015 роки

Інформація про виконання

Розділ 1. МЕТА ПРОГРАМИ

Програма використання та охорони земель міста Києва на 2011 - 2015 роки розроблена на виконання статті 178 Земельного кодексу України та відповідно до Концепції стратегічного розвитку м. Києва, схваленої сесією Київської міської ради 16 вересня 2010 року.

Місто Київ згідно з Конституцією України має спеціальний статус у системі адміністративно-територіального устрою держави. Як столиця України Київ є політичним, адміністративним, духовним, культурним, історичним, науково-освітнім центром, місцем розташування органів державної влади, дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні. За площею земель у межах міста та чисельністю населення (83,6 тис. га і 2,78 млн. чол.) Київ входить до найбільших міст Європи.

Мета Програми полягає у забезпеченні ефективного використання земельних ресурсів і збільшенні на цій основі щорічних надходжень до міського бюджету від використання земель з 2,3 млрд. грн. у 2010 році до 3,4 млрд. грн. у 2015 році.

Стратегічні напрями використання і охорони земель міста орієнтуються на суттєве зростання ролі землі у формуванні бюджету міста та забезпечення комплексного розвитку земельних відносин, які повною мірою сприятимуть задоволенню соціально-економічних потреб населення і формуванню якісного екологічного середовища міста.

Основними завданнями Програми є:

У соціально-економічному аспекті:

- проведення комплексної оцінки соціальних, екологічних, інженерно-технічних та інших передумов і обмежень використання земельно-ресурсного потенціалу міста;

- обґрунтування шляхів і заходів суттєвого підвищення дохідності міського бюджету від зростання ефективності землекористування, удосконалення та подальшого розвитку земельних відносин;

- визначення напрямів забезпечення екологічної рівноваги території у системі розподілу навантажень на земельно-ресурсний потенціал міста.

У територіально-просторовому аспекті:

- визначення принципів щодо удосконалення територіальної організації міста з урахуванням фактора раціонального використання земельних ресурсів;

- удосконалення зонування території міста та визначення режиму перспективного використання земель з позицій їх інвестиційної привабливості;

- обґрунтування напрямів підвищення еколого-економічної ефективності міського землекористування;

- визначення територій з особливими умовами використання, які потребують підтримки на державному та міському рівнях для виконання містом функцій столиці держави і міських потреб.

В організаційному аспекті:

- визначення шляхів удосконалення управління у сфері використання та охорони земельно-ресурсного потенціалу міста;

- обґрунтування організаційних засобів щодо ефективного використання земельних ресурсів міста у проектах розвитку містобудівної діяльності, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури;

- розробка механізмів і визначення заходів щодо реалізації Програми.

Розділ 2. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ МІСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

2.1. Організація землеустрою та ведення земельного кадастру

Ефективне проведення робіт із землеустрою є передумовою досягнення позитивних результатів у проведенні земельної реформи в місті Києві.

В результаті виконання Програми використання та охорони земель міста Києва на 2006 - 2010 роки у проведенні земельної реформи у місті досягнуті позитивні зрушення. Обсяги надходжень від продажу земельних ділянок та плати за використання землі протягом 2006 - 2010 років зросли у чотири рази.

Однак через недостатнє фінансування заходів Програми та законодавчої неврегульованості багатьох проблем міського землекористування (спрощення порядку оформлення прав на землю, розмежування прибудинкових територій тощо) не вдалося у повному обсязі забезпечити проведення робіт по інвентаризації земель, оформленню права користування земельними ділянками, включеними до Програми розвитку зелених зон міста тощо. Зважаючи на вищевикладене, частину заходів попередньої Програми передбачається врахувати в Програмі використання та охорони земель міста Києва на 2011 - 2015 роки.

Основними заходами землеустрою у місті Києві є:

• погодження, затвердження та встановлення в натурі (на місцевості) меж міста;

• завершення робіт по інвентаризації земель міста;

• встановлення меж територій з особливими режимами використання (заповідники, природоохоронні території, прибережні захисні смуги тощо);

• розробка плану земельно-господарського устрою території міста;

• складання проектів нових і впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань;

• складання документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність або користування, передачі ділянок в оренду, виготовлення документів, що посвідчують право на землю;

• підготовка документів на право власності або користування землею, тощо.

У місті Києві функції організації та ведення землеустрою покладені на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

За замовленням Головного управління земельних ресурсів виконується значний комплекс землевпорядних робіт. Зокрема розробляються проекти землеустрою щодо встановленню меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, призначених для продажу на земельних торгах. Завершено роботи по земельно-кадастровій інвентаризації лісопаркових господарств. За участю Головного управління розроблено і затверджено проекти встановлення прибережних смуг водних об'єктів.

Найгострішими невирішеними питаннями в місті Києві залишаються: встановлення меж міста Києва; визначення та реалізація механізмів винесення за межі міста виробничих підприємств з наступним ефективним використанням звільнених територій; визначення процедури примусового звільнення земельних ділянок для містобудівних цілей міського та загальнодержавного значення, передбачених актуальною містобудівною документацією; визначення та відведення земельних ділянок, у тому числі за рахунок лісових земель за погодженням з Кабінетом Міністрів України, на околицях міста або в приміській зоні для будівництва соціальне необхідних об'єктів: кладовищ, сміттєсортувальних станцій, інших об'єктів міського господарства; виявлення та повернення самовільно зайнятих земельних ділянок та приведення їх у стан, придатний для подальшого використання; впровадження механізмів диференційованого підходу до плати за землю в залежності від ефективності використання території; впровадження економічних механізмів, що стимулюють юридичних та фізичних осіб - власників будівель та споруд, що ведуть підприємницьку діяльність, укладати договори оренди земельних ділянок або викуповувати земельні ділянки несільськогосподарського призначення у власність; оформлення за рахунок бюджету міста документів, що посвідчують право користування земельними ділянками, на яких розміщені заклади освіти та охорони здоров'я, які відносяться до сфери управління структурних підрозділів Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до Земельного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 N 15 "Про порядок ведення державного земельного кадастру" (із внесеними змінами). Програми створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1997 N 1355, в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради функціонує автоматизована система ведення земельного кадастру. Фінансування ведення земельного кадастру, удосконалення та подальший розвиток автоматизованої системи проводиться виключно за рахунок коштів міського бюджету.

Вказана система створена на основі сучасних комп'ютерних та інформаційних технологій. Вона дозволила перейти на якісно новий рівень управління в галузі використання та охорони земель міста. Основними завданнями ведення системи є:

• забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки в м. Києві - станом на 01.10.2010 в автоматизованій системі зареєстровані відомості про понад 115 тисяч земельних ділянок;

• застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок - в м. Києві застосовується єдина місцева прямокутна система координат, а також стала в часі, незалежна від змін територіально-адміністративного устрою, система ідентифікації земельних ділянок;

• запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації, її достовірності та актуальності - достовірність інформації гарантується обов'язковим підтвердженням даних відповідними земельно-кадастровими документами, а актуальність - безперервним процесом: та короткими термінами реєстрації даних, що надходять до Головного управління. Важливою складовою актуальності даних є обов'язковість їх реєстрації в єдиній автоматизованій системі.

Автоматизована система ведення земельного кадастру включає дані про: кадастрове зонування; кадастрові зйомки; бонітування ґрунтів; економічну оцінку земель; грошову оцінку земельних ділянок; реєстрацію документів, що посвідчують права на земельні ділянки; облік кількості та якості земель; реєстрацію обмежень, обтяжень та ін.

Кадастрове зонування встановлює: місця розташування обмежень щодо використання земель; межі кадастрових зон та кварталів; межі оціночних районів та зон; кадастрові номери (території адміністративно-територіальної одиниці). За період ведення автоматизованої системи в м. Києві (з 1995 р.) було зафіксовано чотири зміни меж та кількості адміністративних районів. При цьому номери кадастрових зон, кварталів та кадастрові номери земельних ділянок не змінювались.

Кадастрові зйомки виконуються для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Інформація щодо бонітування ґрунтів використовується для автоматизованого розрахунку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Документація по економічній оцінці земель реєструється в автоматизованій системі та використовується для розрахунків грошової оцінки земель.

Документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Розрахунок нормативної грошової оцінки проводиться за допомогою автоматизованої системи для кожної окремої земельної ділянки на підставі: економіко-планувального зонування території м. Києва; грошової оцінки земель м. Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради N 43/1877 від 26 липня 2007 року, з урахуванням коефіцієнтів, що характеризують функціональне використання земельної ділянки (окреме значення базової грошової оцінки для кожної із 741 зони); середньої базової вартості одного квадратного метра земель м. Києва; грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення в межах м. Києва; локальних коефіцієнтів на місце розташування земельних ділянок - відповідно до існуючої методики для кожного із локальних коефіцієнтів розроблені межі зон впливу та визначені правила розрахунку впливу кожної із зон; індексних коефіцієнтів відповідно до законодавства.

Технічна документація з експертної грошової оцінки земельних ділянок затверджується рішенням Київської міської ради та реєструється в автоматизованій системі.

Реєстрація документів, що посвідчують права на земельні ділянки,здійснюється як в паперовому вигляді, так і в автоматизованій системі, та зберігається необмежений час в електронному архіві з зазначенням часу реєстрації, прізвища реєстратора, кадастрового номера ділянки, власника (користувача) земельної ділянки тощо.

Реєстр земель складається з двох частин:

а) книги реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок (станом на 01.07.2010 зареєстровано 1527 державних актів на право постійного користування землею юридичних осіб, 1826 державних актів на право власності на. землю юридичних осіб, 77019 державних актів на право власності на землю фізичних осіб та 6696 договорів оренди землі);

б) поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку - вона реалізована в електронному вигляді та зберігає інформацію про земельну ділянку та історію внесення змін до неї за весь час існування кадастрового номера.

Облік кількості земель відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь. Облік якості земель відображає відомості, які характеризують земельні угіддя за природними та набутими властивостями.

Крім того реєструються обмеження, обтяження на земельні ділянки та дані про документи, які є підставою для їх встановлення (в тому числі рішення судів, постанови слідчих органів тощо).

Документи земельного кадастру зберігаються у фонді Головного управління земельних ресурсів. Вони обов'язково реєструються в автоматизованій системі та маркуються штрих-кодом. За штрих-кодом здійснюється моніторинг руху земельно-кадастрової документації: отримання, передача, контроль термінів виконання.

Черговий кадастровий план м. Києва ведеться в електронному вигляді в цілому в межах всієї території адміністративно-територіального утворення. Кадастрова інформація про земельну ділянку вноситься на черговий план до проведення державної реєстрації земельної ділянки і є обов'язковим засобом попереднього контролю за правильністю визначення місцезнаходження земельної ділянки та її меж. Джерелом інформації є технічна документація про встановлення меж земельної ділянки.

На черговому плані зазначаються номери кадастрової зони та кварталу, їх межі, розміри і кадастрові номери земельних ділянок, межі земельних угідь, земельних сервітутів, охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон та зон особливого режиму використання земель.

Відповідно до інформації чергового кадастрового плану система дозволяє в автоматизованому режимі готувати графічні витяги. На них зображені межі земельних ділянок, кадастрові номери, зазначено наявність документів, що посвідчують права, наведено зведений реєстр земельних ділянок. За запитами юридичних та фізичних осіб у рік готуються понад 15,5 тисячі витягів інформаційного характеру та понад 25,0 тисяч графічних витягів з чергового кадастрового плану.

Для кадастрової нумерації земельних ділянок в м. Києві створено індексний кадастровий план, який затверджено в установленому порядку розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 16.08.2002 N 1630. Індексний кадастровий план ведеться в електронному вигляді та містить інформацію про межі 4922 кадастрових кварталів та 15 кадастрових зон.

Крім того, за період 2005 - 2010 років автоматизована система ведення земельного кадастру поповнилася відомостями щодо:

- обмежень та обтяжень, що діють на земельні ділянки та кадастрові справи, у тому числі зон обмежень (обтяжень);

- охоронних зон об'єктів історико-культурного призначення;

- меж зелених зон м. Києва, земель рекреаційного та природоохоронного призначення;

- охоронних зон та зон обмежень магістральних газопроводів та інших трубопроводів технічної інфраструктури міста;

- прибережно-захисних смуг водних об'єктів.

Дані земельного кадастру покладені в основу розробки нового Генерального плану м. Києва та є основою містобудівного кадастру столиці. У разі налагодження зв'язків між відповідними підрозділами Київської міської державної адміністрації перспективним напрямом спільної роботи може стати створення єдиної міської інформаційної системи.

З метою подальшого розвитку та наповнення системи земельного кадастру необхідно законодавче врегулювати права органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин та кадастру у місті Києві.

2.2. Особливості набуття прав на землю, орендні відносини

У місті Києві занадто обмежена кількість нерозподілених земель, які могли б передаватися громадянам у власність безоплатно. Передбачена законом можливість безоплатної приватизації земельних ділянок в умовах їх дефіциту сприяє поширенню корупції. Досить часто земельні ділянки безоплатно у власність отримують передусім багаті громадяни, або ж ті, що займаються перепродажем землі. Крім запровадження прозорих ринкових відносин у великих містах держава має поступово звузити перелік земельних ділянок, які можуть безоплатно передаватися громадянам у власність. Так, з переліку таких земельних ділянок найближчим часом доцільно виключити земельні ділянки, які надаються жителям великих міст для дачного будівництва, індивідуального гаражного та житлового будівництва. З цією метою мають бути внесені відповідні зміни у статтю 121 Земельного кодексу України, якою визначене право громадян України на безоплатну приватизацію земель.

Для зниження рівня тінезаційних процесів в операціях із землею важливим питанням стає розвиток інститутів громадянського суспільства, що реалізують функції регулювання земельних відносин у сфері набуття прав на землю, які обмежують експансію надкорисливих інтересів, забезпечують прозорість процесу передачі земельних ділянок у власність та в оренду, законодавче обмеження можливості перепродажу ділянок і права оренди землі, удосконалення та спрощення процесу набуття права на землю.

Однією з важливих правових форм використання землі в сучасних умовах є її оренда. Перший договір оренди земельної ділянки в Києві був зареєстрований у 1994 році. За станом на 01.10.2010 у місті зареєстровано 6696 договорів оренди. Динаміка укладання договорів оренди, площ орендованих земель та надходжень від орендної плати протягом 2006 - 2010 років наведена в табл. 1.

На кінець 2010 року очікуються надходження від орендної плати за землю у розмірі близько 1200 млн. грн.

Орендна плата у загальній сумі надходжень від плати за користування землею зросла з 16,5 % у 2001 році до 60,4 % у вересні 2010 року.

Одним із стримуючих факторів зростання кількості укладених договорів оренди та збільшення надходження коштів до міського бюджету є недосконалість чинного законодавства, що зокрема дає можливість використовувати землю на праві постійного користування і сплачувати земельний податок у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тоді як за чинним Земельним кодексом кожний землекористувач (крім підприємств, установ, організацій державної та комунальної форми власності, організацій інвалідів та релігійних організацій) повинен користуватися земельною ділянкою на правах оренди, сплачуючи орендну плату, яка мінімум у три рази більша ніж земельний податок. Площа таких земель в Києві становить біля 270 га.

Таблиця 1. Динаміка розвитку орендних відносин у місті Києві

Період

Договори оренди землі, укладені за період

Надходження коштів від плати за землю за договорами оренди, млн. грн.

Надходження орендної плати від загальної суми надходжень від плати за землю, %

 

Кількість, шт.

Площа земель, га

 

фактичні

планові

 

2006 рік

698

1315,66

232,2

200,0

47,3

 

2007 рік

772

1215,40

396,1

230,0

59,6

 

2008 рік

674

1072,43

934,3

260,0

62,9

 

2009 рік

379

230,06

1063,9

290,0

61,0

 

2010 рік (на 01 жовтня)

218

216,93

489,1

320,0

60,4

 

Відповідно до даних автоматизованої системи ведення земельного кадастру на 01.10.2010 обліковується 2291 (чинний) договір оренди земельних ділянок, розмір орендної плати по яких становить менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Джерелом додаткових надходжень коштів від орендної плати за землю може бути приведення розміру орендної плати за договорами оренди землі, укладеними до 22.05.2008, у відповідність до законодавства у зв'язку із внесенням змін до Закону України "Про оренду землі". Згідно з чинним законодавством зміни та/або доповнення до договору оренди земельної ділянки вносяться за згодою сторін. На приведення розміру орендної плати у відповідність до законодавства дали згоду лише біля 10 % орендарів (по 273 договорах).

 

Мал. 1. Структура розміру орендної плати по чинних договорах оренди землі

Актуальним питанням є також процедура поновлення договорів оренди землі у зв'язку з відчуженням нерухомого майна. Продавці нерухомості намагаються якнайшвидше розірвати договір оренди з міською радою, а новий власник або балансоутримувач нерухомості зволікає з оформленням документів на землю.

Вказані проблемні питання можна вирішити лише шляхом прийняття відповідних законодавчих актів України та нормативно-правових актів Київської міської ради, що врегулюють процедуру переоформлення раніше набутого права користування земельними ділянками з метою приведення у відповідність до Земельного кодексу України та встановлять чіткі терміни оформлення правовстановлюючих документів на землю і відповідальність за їх порушення.

За прогнозними розрахунками кількість укладених договорів оренди земельних ділянок на кінець 2015 року становитиме біля 9 тис., а грошові надходження від оренди земельних ділянок збільшаться до 1,7 млрд. грн. за рік (табл. 2).

Таблиця 2. Прогноз розвитку орендних відносин в м. Києві на 2011 - 2015 роки

Показники

2011 р.

2012 р.

2013 р.

2014 р.

2015 р.

Надходження до бюджету від оренди землі, млн. грн.

1300

1400

1500

1600

1700

2.3. Функціонування ринку земель

Аналіз правової бази та узагальнення практики функціонування ринку землі свідчать про те, що він перебуває у стадії формування основних юридичних механізмів.

Проведення земельних торгів вперше було започатковане в місті Києві та розпочато у 2000 році. З 2003 року проводиться продаж ділянок на земельних аукціонах. На конкурентних засадах продаються вільні від забудови земельні ділянки та право їх оренди, за винятком випадків будівництва об'єктів за кошти державного й місцевого бюджетів, об'єктів на виконання міжнародних договорів, земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них, які не підлягають продажу на конкурентних засадах згідно з чинним законодавством.

Програмою використання та охорони земель м. Києва на 2006 - 2010 роки були заплановані витрати на підготовку земельних ділянок до продажу та нормативно-методичне й технічне забезпечення формування ринку земель у сумі 69 млн. грн. та надходження від продажу земельних ділянок у сумі 3250 млн. грн. В результаті проведення аналізу виконання цієї Програми встановлено, що на підготовку земельних ділянок до продажу у 2006 - 2010 роках використано лише 14 млн. грн. бюджетних коштів. Надходження до бюджету становило 3780 млн. грн. Однак зменшення фінансування видатків у звітний період не дозволило здійснити на належному рівні маркетингові дослідження ринку землі, провести рекламну кампанію, спрямовану на висвітлення питань продажу земельних ділянок на торгах, провести відповідну роз'яснювальну роботу з потенційними покупцями земельних ділянок та вивчити досвід іноземних держав.

Динаміка продажу земельних ділянок та надходжень коштів до бюджету наведена в табл. 3.

Таблиця 3. Показники надходжень коштів від продажу земельних ділянок за роками

Показники

2006

2007

2008

2009

2010 (на 01 жовтня)

Кількість проданих ділянок, шт.

58

79

56

58

49

Площа проданих ділянок, га

49,31

182,00

52,76

30,31

13,68

Вартість проданих ділянок, млн. грн.

494,600

1915,284

840,345

576,085

374,391

З них надходження до місцевого бюджету

445,140

1723,756

756,310

518,476

336,952

Середня вартість 1 кв. м, грн.

1322,07

1704,93

2144,14

2577,29

2946,91

При цьому слід зазначити, що вартість проданих земельних ділянок у м. Києві становить 40,18 % від загальної вартості проданих земельних ділянок по Україні в цілому, а площа - лише 0,28 %), що свідчить про ефективне та раціональне використання земель м. Києва.

Проведення земельних торгів не має достатньо сформульованої законодавчої основи. Тому торги проводяться на підставі локальних підзаконних нормативно-правових актів, затверджених місцевими радами, що нерідко має негативні наслідки.

З 2002 року очікується прийняття закону про порядок проведення земельних аукціонів. Прийнята Кабінетом Міністрів України постанова від 02.09.2010 N 805 "Про затвердження Порядку продажу в 2010 році земельних ділянок несільськогосподарського призначення на земельних торгах" діяла лише протягом 2010 року.

Сумніви викликає і той факт, що комісію по відбору земельних ділянок на торги згідно їх затвердженим Порядком має очолювати представник Держкомзему, а не місцевого органу влади, зацікавленого у надходженні коштів від продажу землі до міського бюджету. Кардинальне вирішення проблем земельних торгів пов'язане з прийняттям законів "Про аукціони" та "Про ринок земель", проекти яких знаходяться на розгляді у Верховній Раді України.

Враховуючи викладене, Програмою передбачається: здійснити подальший розвиток інфраструктури ринку землі та вдосконалення місцевої (регіональної) нормативної бази; налагодити постійний моніторинг цього процесу, що дасть можливість вирішувати питання продажу міських земель та прав на них з урахуванням ринкових тенденцій; забезпечити формування економічних важелів впливу на землекористувача (орендаря) щодо прийняття ним рішення про викуп земельної ділянки; удосконалити економічний механізм функціонування й регулювання ринку землі та створення прозорої інформаційної бази для цього.

Проведення земельних торгів дає можливість визначити ринкову ціну земельних ділянок, оскільки експертна грошова оцінка не дозволяє з високою точністю передбачити, яку суму грошей готовий сплатити покупець за ту чи іншу земельну ділянку. Однак слід відзначити, що у зв'язку з обмеженістю кількості земельних ділянок, вільних від забудови, має перспективу продаж земельних ділянок власникам капітальних будівель і споруд, а також удосконалення процесу продажу прав на оренду землі та законодавче унормування термінів прийняття відповідних рішень і фактичного користування орендованою ділянкою.

Прогнозні показники продажу земельних ділянок та прав на них у 2011 - 2015 роках наведено в табл. 4

Таблиця 4. Продаж земельних ділянок та надходження коштів від продажу за Програмою, млн. грн.

Показники

Усього за 2011 - 2015 рр.

В тому числі по роках:

2011

2012

2013

2014

2015

Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення та права оренди землі, млн. грн.

3633

648

700

755

760

770

Зазначені прогнозні показники визначені з урахуванням того, що земельні ресурси є вичерпними, і в межах міста Києва знайти перспективні території для комплексної забудови стає все проблематичніше.

2.4. Використання і охорона земель

Формування ефективної системи землекористування та комплексу заходів щодо охорони земельних ресурсів м. Києва значною мірою пов'язано із врахуванням фактора множини землекористувачів як за кількістю та функціональними ознаками, так і за формами власності на земельні ділянки.

За станом на 01.07.2010 на території міста Києва зареєстровано 91079 власників землі та землекористувачів, з них: сільськогосподарських підприємств - 22; громадян, яким надані землі у власність і користування, - 82223; закладів, установ і організацій - 6745; промислових та інших підприємств - 1098; підприємств та організацій транспорту, зв'язку - 265; частин, підприємств: організацій, установ та навчальних закладів оборони - 274; інших організацій, підприємств, установ та об'єднань - 452.

Земельний фонд міста становить 83558,0 га. За видами використання він поділяється так: сільськогосподарські землі - 4742,5 га; ліси та інші лісовкриті площі - 35381,9 га; забудовані землі - 36525,6 га; відкриті заболочені землі - 150,8 га; відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом - 39,2 га; води - 6718,0 га.

Питома вага земель за видами використання показана на мал. 2.

 

Мал. 2. Питома вага земель за видами використання в земельному фонді м. Києва, %

Особливості підходів щодо забезпечення раціонального використання та охорони земельних ресурсів м. Києва обумовлюються функціонально-планувальною структурою міста. За функціональними ознаками землі міста розподіляються на сельбищні, виробничі та ландшафтно-рекреаційні.

Землі сельбищної зони міста Києва характеризуються висотною забудовою в центральній правобережній частині міста та на нових масивах (Оболонь, Виноградар та ін.), на масивах Лівобережжя (Троєщина, Харківський), а також приватною забудовою сільського типу, що розташована переважно на околицях міста по його периметру. Негативний вплив цієї зони на навколишнє природне середовище можна оцінити як середній.

Виробнича зона складається із земель промислових, комунально-складських та автотранспортних підприємств. У межах міської агломерації вони згруповані в промислові вузли: Подільсько-Оболонський, Шулявка, Нижньолибідський, Дарницький, Тельбінський. Негативний вплив промислових підприємств цих територій на навколишнє природне середовище оцінюється як сильний.

Рекреаційна зона представлена умовно природними ландшафтами (ліси, парки, сквери, зелені насадження загального користування, об'єкти природоохоронного призначення, луки, озера, річки та водоймища), які збереглися в межах міста і його околиць. Ця зона позитивно впливає на стан навколишнього середовища і характеризується як екологічно благополучна.

Для м. Києва притаманні екологічні проблеми великих міст, а саме: поводження з усіма видами відходів (побутові, промислові та інші); забруднення атмосферного повітря викидами від автотранспорту, підприємств промисловості, енергетики тощо, а також забруднення поверхневих та підземних вод.

Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси міста є транспорт, промисловість та енергетика.

Охорона міських земель має бути спрямована на вирішення таких проблем:

• забезпечення прав громадян на еколого-безпечне, сприятливе навколишнє середовище;

• запобігання забрудненню, засміченню та іншим видам погіршення земель у результаті господарської та іншої діяльності;

• запобігання появі та подальшому розвитку процесів, що негативно впливають на стан земель (підтоплення, заболочення, зсуви, ерозія тощо);

• забезпечення поліпшення та відновлення (рекультивації) земель, які піддавалися негативному впливу в результаті ведення господарської та іншої діяльності або в результаті негативних природних процесів;

• забезпечення встановленого режиму використання земель, зайнятих особливо цінними природними територіями, об'єктами культурної спадщини та які мають особливу природоохоронну, наукову, історико-культурну, естетичну, рекреаційну та іншу цінність;

• запобігання забрудненню навколишнього природного середовища в результаті ведення господарської та іншої діяльності;

• запобігання використанню земель способами, що можуть призвести до виснаження чи знищення родючого (поверхневого) шару ґрунту.

Пріоритетним напрямом є забезпечення раціонального використання та охорони земель житлової і громадської забудови. Передусім необхідно забезпечити сталий розвиток міста, створити необхідні умови для розвитку його продуктивних сил, організувати комфортні умови проживання всіх верств населення міста, включаючи рівень забезпеченості житлом, зручні транспортні зв'язки, формування системи обслуговування мешканців та організації дозвілля і відпочинку мешканців міста.

2.5. Межа міста та здійснення земельно-кадастрової інвентаризації

Існуюча територія столиці України - міста Києва сформувалася протягом 1957 - 1988 років. Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 21 червня 1957 року територію міста було збільшено на 7133 га за рахунок включення в його межі територій приміських сіл Пирогове та Чапаєвки, селища Дніпровського пароплавства (острів Жуківка) та Феофанія, зони дачних поселень в урочищі Конча-Заспа, частини лісових масивів (зелена зона) Хотівського та Трипільського лісництв. Пізніше Президією Верховної Ради УРСР у межі міста було включено селище міського типу Біличі (02.02.66), село Микільську Борщагівку разом з земельною ділянкою площею 450 га (30.08.71), села Жуляни та Троєщину, селище міського типу Бортничі разом з прилеглими землями загальною площею 3440 га (26.08.88). Таким чином, сучасна територія міста Києва площею 83558,0 га існує з 1988 року і з тих пір не змінювалась.

У зв'язку з необхідністю розв'язання проблем територіального розвитку столиці з урахуванням Генерального плану міста Києва, схваленого у травні 1986 року. Київська міська Рада у 1994 році звернулась до Президента України з проханням про резервування прилеглих до міста територій і включення їх у межі міста. Новий проект встановлення меж міста Києва був розроблений Центром державного земельного кадастру при Держкомземі України та КП "Київський інститут земельних відносин" в 1995 - 1999 роках. З урахуванням містобудівної ситуації, що склалася в період після встановлення в натурі (на місцевості) міських меж у 1964 році, цим проектом передбачається внесення незначних взаємоузгоджених змін у межі міста шляхом обміну земельними ділянками з Києво-Святошинським, Вишгородським, Броварським, Обухівським та Бориспільським районами Київської області. Пропонується також включити в межі міста острів Великий (де планується створення інфраструктури міського водозабору) та селище Коцюбинське.

Вказаний проект було погоджено з суміжними сільськими, селищними та міськими радами Вишгородського, Бориспільського та Києво-Святошинського районів Київської області. Щодо меж міста Києва з суміжними землекористувачами Обухівського та Броварського районів Київської області і Коцюбинською селищною радою, то вони до цього часу не погоджені.

Відсутність затверджених та встановлених в натурі (на місцевості) меж міста залишається однією з ключових проблем реалізації повноважень Київської міської ради по регулюванню землекористування, забезпеченню ефективного використання та охорони земель міста. Вказана проблема постійно провокує виникнення конфліктів при прийнятті управлінських рішень з землекористування. Вона призводить до порушення прав територіальної громади та незаконного розпорядження землями міста деякими суміжними місцевими радами та державними адміністраціями Київської області, зокрема Козинською та Коцюбинською селищними радами і Броварською районною державною адміністрацією. Це унеможливлює створення достовірної бази даних державного земельного кадастру.

Створення сучасної інформаційної бази для ефективного використання та охорони земель, оподаткування, управління земельними ресурсами та забезпечення умов для реалізації прав юридичних і фізичних осіб на землю неможливе без повної земельно-кадастрової інвентаризації земель.

На виконання Програми земельної реформи в місті Києві на 2001 - 2005 роки земельно-кадастрову інвентаризацію земель було проведено на площі 43,8 тис. га, що становило 52,4 % міської території. Програмою на 2006 - 2010 роки передбачалося завершити земельно-кадастрову інвентаризацію всіх міських земель. Для цих потреб планувалося виділити відповідні кошти місцевого бюджету.

У зв'язку з недофінансуванням робіт за станом на 01.10.2010 земельний фонд міста проінвентаризовано на площі 62,6 тис. га, що становить 74,9 % від загальної площі. В повному обсязі завершено інвентаризацію земель сільськогосподарських підприємств; громадян, яким надані землі у власність і користування; промислових та інших підприємств; підприємств та організацій транспорту, зв'язку; частин, підприємств, організацій, установ та навчальних закладів оборони; організацій, підприємств і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; спільних підприємств, міжнародних об'єднань і організацій з участю українських, іноземних юридичних та фізичних осіб; підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам. Виконуються роботи по встановленню меж та оформленню документів, що посвідчують право користування землею по Національному природному парку (НПП) "Голосіївський".

2.6. Реформування власності на землю (формування комунальної власності, приватизація земельних ділянок громадянами, юридичними особами)

За період з 2006 по 2010 рік структура земельного фонду Києва набула значних змін. Збереглася тенденція зменшення площі земель сільськогосподарського призначення, частину яких використано під міську забудову. З прийняттям Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста переважна частина земель лісогосподарських підприємств отримала статус рекреаційних. У зв'язку з цим площа земель цієї категорії значно збільшилася. Передбачено також включення до зелених зон частини зелених насаджень загального користування, що раніше входили до складу земель житлової та громадської забудови, в результаті чого площа міських земель, що відносилися до цієї категорії, незважаючи на ріст забудови, зросла не набагато.

Динаміка змін структури земельного фонду міста Києва представлена на мал. 3.

 

Мал. 3. Динаміка структури земельного фонду міста Києва, %

Враховуючи положення Земельного кодексу України та дані державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, земельний фонд міста Києва за станом на 01.07.2010 орієнтовно поділяється так:

• землі сільськогосподарського призначення - 3,0 %;

• землі житлової та громадської забудови - 32,5 %;

• землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення - 9,4 %;

• землі оздоровчого призначення - 0,3 %;

• землі рекреаційного призначення - 39,0 %;

• землі історико-культурного призначення - 0,7 %;

• землі водного фонду - 7,9 %;

• землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення - 7,2 %.

Питома вага земель різного цільового призначення в структурі земельного фонду міста представлена на мал. 4.

 

Мал. 4. Питома вага земель різного цільового призначення в структурі земельного фонду м. Києва, %

Розподіл земель за формами власності, приватизація земель. За станом на 01.07.2010 у державній власності перебуває 78,3 тис. га (93,8 % всіх міських земель), у приватній власності юридичних та фізичних осіб - 5,2 тис. га (6,2 % міських земель).

Основними власниками землі в м. Києві є громадяни (51574 власники) та юридичні особи (621 власник). З загальної площі земель у власності громадян (3133,8 га) використовуються: для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських будівель (присадибні ділянки) - 54,3 %; для садівництва - 41,3 %; для дачного будівництва - 2,5 %; для гаражного будівництва - 1,1 %; для проведення несільськогосподарської підприємницької діяльності - 0,8 %.

До земельних ділянок, які підлягають безоплатній передачі громадянам у власність і до цього часу залишаються не приватизованими, відносяться понад 24,2 тис. ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибні ділянки) на площі 1538,4 га; близько 2,3 тис. ділянок для садівництва на площі 189,9 га та земельні ділянки для дачного будівництва на площі 13,9 га.

Нормативно-правове забезпечення розмежування земель. Розмежування земель державної та комунальної власності провадиться відповідно до Земельного кодексу України та законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про розмежування земель державної та комунальної власності" та відповідно до Методичних рекомендацій з розробки проекту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності, затверджених наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 листопада 2008 N 177.

Земельним кодексом України (статті 78, 80, 83, 84, 86, пункт 12 розділу X "Перехідні положення"), який набрав чинності 1 січня 2002 року, визначено статус та встановлено склад земель комунальної власності, обмеження щодо передачі земель державної власності у комунальну та земель комунальної власності у приватну власність.

Після набуття чинності Земельним кодексом України склад земель комунальної власності неодноразово скорочувався, що обмежувало таким чином і права територіальних громад на землю. Зокрема заборонено передачу з державної власності у комунальну земельних ділянок вищих навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів державної форми власності, земельних ділянок, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Київською міською радою було прийнято рішення від 28.09.2006 N 39/96 "Про питання розроблення проекту розмежування земель державної та комунальної власності у м. Києві". Згідно з цим рішенням роботи щодо складання вищевказаного проекту передбачалося закінчити у 2007 році. Проте на перешкоді завершенню робіт стоїть відсутність повного єдиного реєстру об'єктів державної власності, який формується Фондом державного майна України на базі Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень за участю центральних органів виконавчої влади.

Зволікання із здійсненням робіт з розмежування земель державної та комунальної власності пов'язано також з вирішенням ряду колізійних моментів у чинному законодавстві щодо визначення суті розмежування, повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Закон про розмежування земель державної та комунальної власності, всупереч вимогам Земельного кодексу, відніс додатково до повноважень Кабінету Міністрів України визначення меж земельних ділянок державних підприємств, господарських товариств (у статутних фондах яких держава має частки, паї), об'єктів незавершеного будівництва та законсервованих об'єктів.

Вимагають удосконалення і положення Методичних рекомендацій з розробки проектів землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності, затверджених Держкомземом України. Це, зокрема, стосується визначення об'єкта розмежування земель, підстав для обрання розробника проекту, скорочення складу підготовчих робіт, уточнення суті проектних рішень, оформлення та затвердження проектної документації.

Питання щодо посвідчення права власності на землю територіальних громад вимагає методичної розробки і правового вирішення, оскільки Кабінетом Міністрів України не затверджено форму державного акта на право комунальної власності на землю, як це передбачено розділом IV "Прикінцевих положень" Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" від 5 лютого 2004 N 1457-IV.

З метою прискорення процесу розмежування земель державної та комунальної власності у червні 2010 року внесено до Верховної Ради України проект Закону України щодо спрощення порядку розмежування земель державної та комунальної власності.

Програмою передбачено завершити розробку проекту розмежування земель державної та комунальної власності у місті Києві.

2.7. Нормативно-правова база регулювання земельних відносин

Як основні цільові орієнтири, на досягнення яких спрямовано розвиток нормативно-правової бази регулювання земельних відносин, можна визначити оптимізацію використання земель, включаючи удосконалення організації забудови міста (розвиток приміської забудови, ущільнення, послідовна регенерація, реконструкція з урахуванням перспективних потреб і сучасних вимог, розширення підземного простору), а також забезпечення взаємозв'язків Києва і столичного регіону.

Крім удосконалення чинного законодавства у перелічених напрямах діяльності назріла необхідність розробки законодавчих актів щодо організації статусу та правового режиму приміських зон (що вкрай важливо для міста Києва), по резервуванню земель столиці для міжнародних, державних та міських потреб.

Удосконалення і розвиток управління земельними відносинами вимагає створення ефективної системи планування використання міських земель, його просторового розвитку, забезпечення умов вільного ринкового обігу землі, гарантування права власності і права користування земельними ділянками, організації використання земель на платній основі, забезпечення їх охорони та постійного екологічного оздоровлення в інтересах територіальної громади Києва.

Оскільки одним із пріоритетів у здійсненні земельної політики у місті на найближчий час залишається встановлення меж міста, виникає нагальна необхідність розробки в цьому напрямі містобудівної та землевпорядної документації, пов'язаної із удосконаленням системи ведення земельно-кадастрової інформації, проведенням топографо-геодезичних робіт, оцінкою земель, а також розробкою проектів організації земель природно-заповідного фонду, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, планів земельно-господарського устрою та документації по встановленню прибудинкових територій; встановлення меж охоронних і захисних зон тощо.

Необхідно розробити нормативно-правове забезпечення щодо виконання рішень Київської міської ради, пов'язаних із забороною розміщення об'єктів будь-якого функціонального призначення на землях, зайнятих парками та скверами, до проведення рекреаційного зонування цих територій, а також про заборону зміни цільового призначенню земель, зайнятих рекреаційними об'єктами, об'єктами природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Назріло також питання вдосконалення на законодавчому рівні питання щодо плати за землю, оскільки деякі норми Закону України "Про плату за землю" вже не відповідають вимогам часу і потребують перегляду. Нерідко трапляється, що підприємства, установи та організації (наприклад заклади охорони здоров'я, спортивні організації - користувачі спортивних споруд тощо), які відповідно до Закону України "Про плату за землю" звільнені від сплати земельного податку, фактично використовують свої території для комерційних цілей і спроможні сплачувати не земельний податок, а орендну плату. Отже, існує нагальна потреба у перегляді категорії підприємств, установ та організацій, які законом звільнені від сплати земельного податку. Відсутність належного нормативного забезпечення, адекватного темпам розвитку та важливості для держави земельних відносин, справляє негативний вплив на земельну реформу.

У м. Києві обліковується близько 30 тис. земельних ділянок, наданих для садівництва, на площі 1485,4 га. При чинних ставках оподаткування земельний податок на всі земельні ділянки, надані для садівництва, становить близько 60 тис. грн. на рік. Враховуючи розташування таких земельних ділянок в міській структурі, їх містобудівне освоєння, наявність комунікаційно-транспортної мережі, безперечно збільшується їхня вартісна цінність, в зв'язку з цим виникає нагальна потреба у внесенні змін до методичних підходів їх оцінки з подальшим збільшенням надходжень до міського бюджету. Приведення показників нормативної грошової оцінки земельних ділянок для ведення садівництва хоча б до показників нормативної грошової оцінки земель житлової забудови дасть можливість збільшити надходження від плати за ці земельні ділянки у 25 - 30 раз.

Програмою передбачається створити нормативно-правове забезпечення щодо ефективних економічних важелів впливу на процес регулювання земельних відносин та запровадження економічних стимулів для якнайскорішого вирішення землекористувачами питань переоформлення прав на землю.

2.8. Контроль за використанням та охороною земель

Зміна функцій та повноважень державних органів та органів місцевого самоврядування в управлінні земельними ресурсами в період глобальних змін у суспільно-політичному та економічному житті країни, лібералізація законодавства або й відсутність такого знизили рівень відповідальності як окремих фізичних та юридичних осіб, так і деяких органів владних структур перед законодавством, породили правовий нігілізм у суспільстві.

У зв'язку з постійним зростанням цін на землю в місті та приміській зоні розвиток ринку землі набуває окремих кримінальних рис, що призводить до негативних наслідків у формуванні правової свідомості суспільства, використанні і охороні земельних ресурсів. У зв'язку з цим поряд із дозвільним правом на використання природних ресурсів (до яких відноситься і земля) виникає необхідність посилення контролю та відповідальності щодо їх раціонального та бережливого використання.

Державний контроль за використанням та охороною земель покладено на Державну інспекцію з використання та охорони земель Держкомзему України.

Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м. Києві затверджений рішенням Київради від 25.09.2003 N 16/890 (зі змінами згідно з рішенням КМР від 24.12.2009 N 933/3002). Ним урегульовано напрями взаємодії з районними управліннями МВС України по запобіганню та припиненню правопорушень земельного законодавства. Повноваження щодо здійснення самоврядного контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель покладено на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). В Головному управлінні здійснення самоврядного контролю проводиться управлінням по контролю за використанням та моніторингу земель.

Основні показники, що характеризують роботу управління по контролю за використанням та моніторингу земель за 2006 - 2010 роки, приведені в табл. 5.

Протягом 8 місяців 2010 року за матеріалами Головного управління земельних ресурсів податковими органами стягнуто на користь міського бюджету 220 тис. грн.

Аналіз чинних нормативно-правових актів та зростання ролі місцевого самоврядування, особливо після розмежування земель державної та комунальної власності, обумовлюють необхідність розробки Закону України "Про самоврядний контроль за використанням та охороною земель", а також затвердження типового Положення про міську інспекцію із самоврядного контролю за використанням та охороною земель.

 

Таблиця 5. Основні показники роботи управління по контролю за використанням та моніторингу земель

 

2006

2007

2008

2009

2010 (01.09.2010)

Проведено перевірок

1057

1177

1841

1439

1234

Виявлено порушень

560

804

1270

1248

965

Вжито заходів, всього

2465

2963

6164

5013

3093

в тому числі:

 

 

 

 

 

- направлено в правоохоронні органи

860

800

1094

1308

611

- в Держземінспекцію

477

621

1117

1040

801

- в районні адміністрації/ради

489

528

749

333

107

Матеріали щодо порушень, які розглядалися судовими органами

357

454

509

691

731

Розглянуто звернень юридичних та фізичних осіб

3587

2407

3576

3044

3244

Здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель стимулює прискорення оформлення документів на право користування землею, в тому числі договорів оренди, що в свою чергу призводить до збільшення надходжень від плати за землю та збільшення дохідної частини міського бюджету.

Право на вивільнені, самовільно зайняті земельні ділянки, на підставі матеріалів складених фахівцями Управління по контролю за використанням та моніторингу земель, можливо реалізувати на конкурентних засадах. Кошти, вилучені від продажу земельних ділянок, дадуть змогу поповнити міський бюджет.

На загальнодержавному рівні має бути вирішено питання щодо запровадження громадського контролю за землекористуванням, який повинен провадитися організаціями громадян, а не лише громадськими інспекторами, як це визначено статтею 190 Земельного кодексу України.

Розділ 3. РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ МІСТА КИЄВА: ШЛЯХИ ТА ЗАСОБИ

3.1. Основні напрями забезпечення сталого соціального та еколого-економічного використання земельних ресурсів

Забезпечення сталого соціального та еколого-економічного використання земельних ресурсів є пріоритетним напрямом, оскільки в цілому суттєво підвищує можливості розвитку господарської системи міста, а також сприяє організації комфортних умов проживання всіх верств населення.

Необхідність досягнення високих цільових установок розвитку міста потребує, в першу чергу, значного підвищення економічного потенціалу земельних ресурсів. Необхідні рішучі кроки у цьому напрямі спрямовуються Програмою на підвищення розмірів надходжень коштів до міського бюджету від сплати за використання земельних ділянок. Це обумовлює, передусім, коригування нормативної грошової оцінки земель. За останні роки вкладено значні кошти у розвиток міської інфраструктури (особливо будівництво метро, мостів, транспортних розв'язок, торгових центрів, вулиць, зон відпочинку тощо), що значно підвищило цінність землі. Показники нормативної грошової оцінки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 26 липня 2007 N 43/1877, мають бути переглянуті у період дії цієї Програми. З метою виконання положень Закону України "Про оцінку земель" Програмою передбачається розробити у 2012 році та затвердити і ввести в дію у 2013 році нову нормативну грошову оцінку земель м. Києва.

Визначення реальної цінності земельних ресурсів м. Києва потребує завершення робіт щодо формування територій та встановлення меж земель різного функціонального призначення, включаючи об'єкти природно-заповідного фонду, охоронні зони, землі оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та інші, на яких законом встановлено обмеження господарської діяльності. Крім того, потребують визначення режиму використання та меж розташування особливо цінні землі, до яких відносяться: особливо цінні ґрунти на землях сільськогосподарського призначення; об'єкти природно-заповідного фонду; об'єкти історико-культурного призначення. При коригуванні нормативної грошової оцінки земель міста передбачено здійснити заходи щодо суттєвої диференціації та збільшення розмірів земельного податку та орендної плати за використання цих земель.

За даними статистичної звітності на 01.07.2010 у місті нараховується 84,3 га земель під відкритими розробками та кар'єрами, 150,7 га заболочених земель, 39,2 га відкритих земель без рослинного покриву. На окремих ділянках не ведеться будівництво, але вони зайняті порушеними спорудами, будівельним та побутовим сміттям, промисловими та іншими відходами. Інвентаризація порушених земель, їх рекультивація та включення в господарський обіг дадуть змогу отримати до міського бюджету додаткові кошти за рахунок продажу або оренди цих ділянок. З урахуванням експертної грошової оцінки вартість вказаних земель може скласти 1,8 - 2,4 млрд. гривень.

Особливої уваги потребує землеустрій щодо встановлення меж прибудинкових територій. Актуальність цього питання зростає в зв'язку з тенденцією ліквідації комунальних організацій по утриманню і експлуатації житла (ЖЕКів) та створенням об'єднань співвласників багатоповерхових будинків (ОСББ).

Напрями забезпечення сталого соціального та еколого-економічного використання земельних ресурсів повинні бути гармонізовані із положеннями основного містобудівного документа управління територіальним розвитком - Генеральним планом міста Києва на основі розробки відповідної містобудівної документації. При цьому слід урахувати, що незавершеність земельної реформи в місті зумовлює певну невизначеність щодо належності земель до тієї чи іншої категорії. Така невизначеність сприяє зловживанням при перерозподілі земельного фонду. Поки земельні ділянки не отримають офіційного підтвердження належності до тієї чи іншої категорії, яка визначає їх функціональне призначення та можливі напрями використання і відчуження, буде можливість використовувати окремі ділянки за будь-яким призначенням.

Вирішення питань подальшого розвитку міста та оптимізації землекористування потребує використання відповідних ринкових підходів та методів управління міським землекористуванням. Поряд з Генеральним планом для обґрунтування функціонального використання тієї чи іншої земельної ділянки необхідна розробка плану земельно-господарського устрою міської території. Необхідно заборонити розміщення об'єктів будь-якого функціонального призначення на землях, зайнятих парками і скверами, до проведення рекреаційного зонування цих територій, заборонити зміну цільового призначення земель, зайнятих рекреаційними об'єктами, розробити заходи щодо збереження забудови центральної частини міста.

Охорона земель є пріоритетним напрямом регулювання землекористування у місті і здійснюватиметься шляхом визначення цільового призначення земель, проведення зонування території міста з встановленням меж зон з особливим режимом використання, земель природоохоронного, рекреаційного та історико-культурного призначення, встановлення єдиних вимог до власників землі та землекористувачів і забезпечення їх виконання.

За рахунок бюджетних коштів, коштів від продажу земельних ділянок та коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, передбачається здійснити заходи щодо рекультивації порушених земель, проведення протизсувних і лісомеліоративних робіт.

При забудові та реконструкції сельбищних територій має місце значне погіршення або знищення природних ґрунтів внаслідок порушення технічних вимог вертикального планування. Слід посилити контроль за недопущенням перенесення в понижені елементи рельєфу знятого родючого шару ґрунту з поверхні ділянок, відведених під будівництво. При намиві ґрунту під забудову не допускати захоронення верхнього шару лучних заплавних ґрунтів. Розвиток системи моніторингу за якістю ґрунтів, ґрунтового покриву на території міста має бути одним з важливих елементів моніторингу стану довкілля.

Охорона земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення базуватиметься на розробці та чіткому контролі за дотриманням вимог містобудівної документації: генерального плану населеного пункту; плану червоних ліній, проекту забудови території; плану земельно-господарського устрою.

На замовлення Головного управління земельних ресурсів наразі здійснюється розробка проектів землеустрою щодо встановлення меж територій і об'єктів природно-заповідного фонду та рекреаційного призначення. По частині розташованих на території міста Києва об'єктів природно-заповідного фонду та рекреаційного призначення вже виконані роботи щодо встановлення меж та оформлення документів, що посвідчують право користування землею. В даний час завершуються землевпорядні роботи ще по 17 таких об'єктах. Завершено роботи по земельно-кадастровій інвентаризації всіх лісопаркових господарств у межах міста на площі 34,3 тис. га (41,1 % території міста). Охорона земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель рекреаційного призначення здійснюватиметься шляхом розробки проектів організації цих територій з установленням режиму їх використання. Загальними вимогами цього режиму є заборона: а) господарської та іншої діяльності, що негативно впливає на навколишнє природне середовище або може перешкодити використанню їх за цільовим призначенням; б) зміни природного ландшафту та інших дій, що суперечать використанню цих зон за прямим призначенням. Проекти організації території повинні проходити екологічну експертизу.

Проекти землеустрою щодо встановлення прибережних смуг розроблені по кожному району міста і вже затверджені згідно з чинним законодавством. Охорона земель, що відносяться до категорії земель водного фонду, потребує чіткого визначення їх меж в натурі (на місцевості) та розробки проектів організації їх території з визначенням режиму використання цих земель та веденням чіткого контролю за його дотриманням.

Охорона земель сільськогосподарського призначення здійснюватиметься шляхом контролю за станом ґрунтового покриву, проведенням заходів по його збереженню та поліпшенню. Принциповим напрямом використання цих земель є поступове скорочення земель, призначених для товарного сільськогосподарського виробництва шляхом підвищення інтенсивності використання з вивільненням їх частини для містобудівних потреб.

3.2. Концептуальні положення Генерального плану міста в системі раціонального землекористування

Аналіз реалізації Генерального плану міста Києва до 2020 року, проведений КО "Центр містобудування та архітектури", свідчить про те, що протягом 2002 - 2010 років значна частина прогнозних показників розвитку міста на 2020 рік на даний час досягнута та перевиконана. У той же час ряд заходів, особливо у соціальній сфері, розвитку транспорту та вулично-дорожньої мережі, інженерного забезпечення реалізовані не повністю. Зокрема прогнозоване збільшення території міста з 83,6 тис. га до 143,4 тис. га за рахунок приміських територій не відбувається. Воно не було підтверджено навіть відповідними документами, оскільки проект встановлення меж міста на цю територію (143,4 тис. га) не розроблявся. Навпаки проект встановлення меж міста Києва на сучасну площу 83,6 тис. га до цього часу повністю не пройшов процедуру погодження та затвердження відповідно до чинного законодавства.

Концептуальні положення нового Генерального плану міста Києва до 2025 року, який розробляється як просторові, передумови формування системи раціонального землекористування, передбачають збереження меж міста та площі його земель.

Найважливішим завданням щодо оптимізації землекористування є удосконалення організації забудови міста (ущільнення, послідовна регенерація, реконструкція з урахуванням перспективних потреб і сучасних вимог, розширення підземного простору) та упорядкування території під забудовою, в тому числі комплексний розвиток території під житловою забудовою. На територіях сумарною площею 4175 га планується розмістити нове житлове будівництво, в тому числі в: Голосіївському районі - 1269,6 га; Дарницькому районі - 449,7 га; Деснянському районі - 584,2 га; Дніпровському районі - 199,4 га; Оболонському районі - 478,6 га; Печорському районі - 113,7 га; Подільському районі - 193,4 га; Святошинському районі - 312,0 га; Солом'янському районі - 353,7 га; Шевченківському районі - 220,7 га.

Загальна потреба територій для розміщення нових об'єктів будівництва на період до 2025 року становить у межах міста Києва - 9,1 тис. га, в тому числі для: житлової забудови - 4175 га; громадської забудови - 1026 га; територій зелених насаджень загального користування - 2700 га; транспорту та вуличнодорожної мережі - 1161,7 га; інженерного обладнання, санітарної очистки - 8,4 га.

Забезпечення реалізації зазначених потреб у територіях передбачається за рахунок:

- забудови вільних та умовно вільних (наданих і неосвоєних в попередні роки) земельних ділянок;

- комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду;

- зміни функціонального використання промислово-комунальних територій, що використовуються нераціонально;

- використання земель оборони, на яких можливе розміщення житла для військовослужбовців, соціального та доступного житла;

- забудови земель сільськогосподарського призначення в межах міста;

- визначення приміської зони та врегулювання містобудівної діяльності і землекористування у її межах.

Реалізація основних напрямів Генерального плану міста потребує розробки нормативно-правової бази, яка б забезпечила взаємопов'язаний розвиток Києва і його приміської зони, перехід до принципів і методів управління містобудівною діяльністю, що враховують особливості міста Києва як столиці України.

Серед першочергових нормативно-правових актів необхідна розробка проекту Закону України "Про приміські зони". Цей закон має встановити принципи, порядок і умови формування приміських зон великих міст, визначити режими землекористування і містобудування в межах цих зон, характер обмежень у використанні земель і відшкодування обумовлених ними збитків, вимоги до розробки, розгляду, погодження і затвердження прогнозної, проектної і робочої документації.

3.3. Оптимізація земельно-господарського устрою території міста

Концепцією стратегічного розвитку міста Києва визначено основні принципи та заходи щодо раціонального використання території міста, гармонійного поєднання історичної та сучасної забудови, збереження зелених насаджень, припинення вибіркової забудови та перехід до комплексної реконструкції і забудови мікрорайонів застарілого житлового фонду, невпорядкованих і деградованих територій.

Земельно-господарський устрій території міста Києва згідно з Програмою базуватиметься на положеннях Закону України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду" і здійснюватиметься відповідно до плану земельно-господарського устрою, який необхідно розробити згідно з Порядком складання плану земельногосподарського устрою території населеного пункту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 N 79.

В основу розробки плану земельно-господарського устрою території міста Києва передбачено покласти Генеральний план міста на період до 2025 року.

План земельно-господарського устрою міської території спрямовуватиметься на розробку комплексу організаційно-правових, інженерно-технічних та природоохоронних заходів щодо використання земель відповідно до їх цільового призначення, розподілу земель за формами власності та користування, зокрема оренди, забезпечення режиму використання земель у межах охоронних зон, зон особливого режиму та захисту від руйнування.

У плані земельно-господарського устрою території будуть визначатися:

- межі земельних ділянок усіх форм власності та користування із зазначенням їх цільового призначення, включаючи межі охоронних і санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель;

- заходи щодо формування екологічної мережі, освоєння земель, поліпшення їх якості, рекультивації та консервації, забезпечення інженерного захисту;

- умови використання земель у межах охоронних і санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель;

- вихідні дані для обчислення розміру податку на землю та орендної плати за земельні ділянки;

- напрями природоохоронної діяльності;

- напрями тимчасового використання земельних ділянок, що належать до зони перспективної забудови.

Затверджений план слугуватиме підставою для здійснення продажу в установленому законодавством порядку, надання у власність або оренду земельних ділянок, викупу земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності.

План земельно-господарського устрою буде враховувати особливості щодо використання та напрями охорони земель усіх категорій.

Щодо земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення будуть визначені: квартали (мікрорайони), промислові зони і території, що підлягають реконструкції і благоустрою; напрями зміни цільового призначення частини земель; напрями упорядкування територій громадської забудови; обмеження у використанні земель в межах спеціальних зон; заходи щодо охорони земель.

Забезпечення сталого соціального та еколого-економічного використання земельних ресурсів на землях інших категорій полягатиме в розробці та проведенні заходів щодо: збереження, поліпшення використання та охорони лісових масивів та інших зелених насаджень загального користування; благоустрою берегів річок, озер та ставків у місцях масового відпочинку населення; резервування найцінніших територій і акваторій для подальшого їх заповідання; створення для найцінніших об'єктів природно-заповідного фонду міста охоронних зон для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів і запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них Територіях; паспортизації об'єктів оздоровчого призначення та визначення режиму використання земель під цими об'єктами; збалансованого забезпечення потреб населення в рекреаційних землях, їх захисту від виснаження та деградації а також збереження ландшафтного й біологічного різноманіття.

Фінансування робіт із складання плану земельно-господарського устрою території міста Києва та проведення пов'язаних з цим досліджень здійснюватимуться за рахунок коштів міського бюджету.

Розділ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

4.1. Землевпорядкування

Відповідно до Концепції стратегічного розвитку м. Києва землеустрій у подальшому має спрямовуватися на створення системи ефективного планового землекористування із зростаючою інвестиційною привабливістю території як фактора збільшення надходжень до міського бюджету та гарантування прав власності на землю жителів територіальної громади міста.

Завдання землеустрою в межах міста зводяться до проведення землевпорядних заходів разом з містобудівною діяльністю. Землевпорядні і містобудівні документи одного рівня мають доповнювати один одного.

З цією метою, передусім, передбачається провести коригування проекту землеустрою щодо встановлення меж міста Києва, здійснити його розгляд та погодження зацікавленими сторонами і затвердження у встановленому порядку. Вирішенню вказаних проблем сприятиме поліпшення співпраці між Київською міською державною адміністрацією та Київською обласною державною адміністрацією відповідно до підписаного ними 15 жовтня 2010 року Меморандуму про співробітництво в галузі соціально-економічного, науково-технічного, гуманітарно-культурного розвитку та в містобудівній сфері. Сторони зокрема домовились тісно взаємодіяти з органами місцевого самоврядування щодо координації дій для забезпечення стратегічних завдань містобудівного розвитку територій міста Києва та Київської області, можливості зміни міських меж, сприяння розробленню генеральних планів м. Києва та населених пунктів приміської зони, схем планування територій сільських рад з урахуванням спільних інтересів.

Реалізація досягнутих у Меморандумі домовленостей щодо сприяння розробленню схем планування території з урахуванням спільних інтересів обумовлюватиме обґрунтування заходів щодо формування землекористувань у приміській зоні, реформування земельних відносин, охорони земель, що потребує розробки відповідної землевпорядної документації.

Обґрунтування заходів щодо удосконалення територіальної структури міста, здійснення ринкового обігу земель, справляння плати за землю, організація раціонального використання та охорони земель вимагає розробки плану земельно-господарського устрою території міста відповідно до нового Генерального плану. Цей план передбачається розробити до 2015 року.

З метою гарантування прав на землю територіальної громади міста Києва до 2015 року необхідно завершити розмежування земель державної та комунальної власності, встановити в натурі (на місцевості) межі ділянок, що будуть поділені під час розмежування земель, виготовити державний акт на землі комунальної власності територіальної громади.

Рішенням Київської міської ради від 27.11.2009 N 714/2782 продовжено на період 2010 - 2015 років чинність Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста. Цією Програмою Головному управлінню земельних ресурсів доручалося забезпечити розробку та погодження проектів землеустрою з організації та встановлення меж і режимів використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, лісового фонду та зелених насаджень загального користування та подання їх на розгляд та затвердження Київради. За станом на 01.10.2010 залишилися незавершеними роботи по встановленню меж та оформленню документів, що посвідчують право користування землею: Національному природному парку (НПП) "Голосіївський"; пам'ятці природи загальнодержавного значення "Романівське болото"; дендрологічному парку "Сирецький"; Святошинському лісопарку, Пуща-Водицькому лісопарку; 14 заказникам місцевого значення та двом паркам-пам'яткам місцевого значення. Програмою намічається до 2015 року завершити ці роботи.

На період до 2015 року передбачається виконання землевпорядних робіт по розмежуванню прибудинкових територій житлових кварталів та мікрорайонів міста, завершення земельно-кадастрової інвентаризації земель.

Одним із пріоритетних завдань Головного управління земельних ресурсів на період дії Програми залишається організація робіт із землеустрою щодо оформлення права на земельні ділянки за зверненнями юридичних та фізичних осіб. Ураховуючи велику кількість клопотань, що надійшли з цього приводу, Програмою передбачаються заходи щодо спрощення системи їх опрацювання з метою надання дієвої допомоги у їх вирішенні. Зокрема до кінця 2011 року Головне управління земельних ресурсів має організувати проведення детального моніторингу землекористування приватного сектора міста. За його результатами передбачено: визначити реальну кількість земельних ділянок, які підлягають приватизації; провести роботу щодо подання відповідних заяв на приватизацію; визначити і проаналізувати причини, згідно з якими громадяни не можуть реалізувати своє право на приватизацію земельних ділянок, що знаходяться у їх користуванні. До цього часу актуальним залишається оформлення права на земельні ділянки, які використовуються громадянами для обслуговування існуючих домоволодінь понад норму, встановлену Земельним кодексом України.

Програмою передбачається також здійснити комплекс робіт з підготовки ділянок до продажу, щодо розробки проектів землеустрою по наданню і вилученню земель, схем рекультивації порушених земельних ділянок тощо.

4.2. Удосконалення системи управління земельними ресурсами

Специфіка системи управління в галузі використання та охорони земель міста Києва обумовлена столичним статусом міста, наявністю великого соціально-економічного потенціалу та пов'язаним з цим невпинним зростання вартості земельних ресурсів. Зростання прибутковості земельних ресурсів, збільшення надходжень до міського бюджету від використання земель, організація екологічно безпечного землекористування визначають основні напрями удосконалення системи управління землекористуванням.

До розмежування земель державної та комунальної власності управління земельними ресурсами, відповідно до Перехідних положень Земельного кодексу України, здійснюється Київською міською радою та державними органами приватизації.

Після розмежування земель повноваження щодо розпорядження землями державної власності здійснюватиметься Кабінетом Міністрів України, Київською міською державною адміністрацією та державними органами приватизації, а землями комунальної власності - Київською міською радою. Розпорядження особливо цінними землями як органи виконавчої влади, так і міська рада, проводитимуть лише за погодженням з Верховною Радою України.

Враховуючи специфіку управління земельними ресурсами на період до розмежування земель державної та комунальної власності, Київська міська рада та центральний орган виконавчої влади із земельних ресурсів створили власні головні управління земельних ресурсів у місті Києві. Головне управління Держкомзему у місті Києві є територіальним органом Держкомзему України та підконтрольне і підзвітне йому. Головне управління земельних ресурсів Київради, відповідно до рішення Київської міської ради від 19.12.2002 N 182/342, є структурним підрозділом виконавчого органу Київради (Київської міської держадміністрації) і йому підзвітне.

З метою удосконалення управління земельними ресурсами в місті Програмою передбачається:

1. Узгодити виконання Головними управліннями земельних ресурсів міськдержадміністрації та Держкомзему України повноважень щодо:

- ведення земельного кадастру та організації земельно-кадастрових робіт;

- видачі державних актів на землю та здійснення їх реєстрації; надання витягів з нормативної грошової оцінки земельних ділянок; ведення державного фонду документації із землеустрою.

2. Для усунення порушень щодо прийняття рішень про передачу земельних ділянок у власність, у тому числі на умовах оренди, юридичним і фізичним особам, забезпечувати неухильне виконання вимог чинного законодавства при прийнятті відповідних рішень, погодженні або державній експертизі землевпорядної документації.

3. Провадити координацію ведення державного і самоврядного контролю за використанням та охороною земель міста відповідними інспекціями.

4. Спільно розробляти пропозиції до галузевих і міських програм з питань розвитку земельних відносне, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони.

5. Узгоджувати план заходів щодо реалізації основних напрямів та стратегічних цілей діяльності управлінь.

Враховуючи викладене, необхідно законодавче врегулювати окремі питання щодо повноважень, особливо у сфері кадастру, підготувати і прийняти Меморандум щодо співпраці між вказаними головними управліннями.

Після завершення розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження та адміністративні функції Головного управління земельних ресурсів міськдержадміністрації як міського центру управління землями значно зростуть.

4.3. Земельно-кадастрові роботи та розвиток автоматизованої системи

Незважаючи на унікальність системи ведення земельного кадастру, що створена в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), багатогранність завдань, які ставляться, вимагають постійного її удосконалення. Програмою використання та охорони земель міста Києва на 2011 - 2015 роки передбачається виконати роботи щодо удосконалення системи ведення земельного кадастру, які б дозволили:

- проводити реєстрацію даних та відображення на черговому кадастровому плані результатів робіт щодо геодезичної мережі м. Києва;

- реєструвати рішення Київради щодо надання пільг по платі за землю - відображення в звіті для податкової адміністрації.

Необхідно розробити та впровадити нову систему відображення растрових даних великого об'єму в системі "Кадастр", нові графічні форми відображення інформації про земельні ділянки (графічне відображення земельних ділянок з параметрами розмірності, координатами, суміжними землевласниками та землекористувачами, іншою додатковою інформацією, угіддями, зв'язок з формою N 6-зем тощо), удосконалити систему ведення земельного кадастру, яка б дозволяла: здійснювати роботу та тестування працездатності системи під операційною системою LINUX та багатопроцесорним сервером бази даних - дослідна експлуатація системи; забезпечувати тестування працездатності системи з використанням дисків SSD.

Провадитимуться роботи щодо удосконалення системи ведення земельного кадастру в напрямі поєднання частини її інформації з містобудівним кадастром.

4.4. Містобудівне обґрунтування

Враховуючи відсутність вільних земельних ділянок для будівництва житла, перспективним вбачається використання територій, зайнятих житловими будинками першого періоду індустріального домобудування, для комплексної забудови. Складовою першого етапу реалізації проекту реновації житлового фонду є визначення територій та їх орієнтовних меж. Програмою передбачається опрацювання вказаного питання протягом 2011 року Головним управлінням земельних ресурсів спільно з Головним управлінням містобудування та архітектури, районними в м. Києві державними адміністраціями і визначення територій, на яких можлива реновація житлового фонду, їх орієнтовні площі та межі. Зазначений захід є необхідним для запобігання можливому новому будівництву (окремих об'єктів) на цих територіях, що, у свою чергу, ускладнить у майбутньому комплексну забудову кварталів.

Відповідно до нового Генерального плану міста Києва будуть розроблені детальні плани територій, плани зонування центральної частини міста та окремих сельбищних територій, схеми перспективного використання промислово-транспортних і комунальних територій.

4.5. Наукові дослідження

Формування власності територіальних громад на землю як основи розвитку місцевого самоврядування та продовження земельної реформи у місті обумовлюють необхідність наукової розробки низки проблем міського землекористування. До них відносяться:

- розробка методологічних основ - методичних засад удосконалення земельних відносин та системи управління міським землекористуванням;

- дослідження розвитку ринку землі, дії рентоутворюючих факторів і їх вплив на вартість земельних ділянок у столиці та удосконалення нормативної грошової оцінки земель міста;

- наукове обґрунтування напрямів організації та функціонування землекористування приміської зони столиці України та дослідження проблем формування столичного регіону;

- розробка наукових основ оптимізації землекористування багатоповерхової забудови та незабудованих територій;

- удосконалення зонування території міста;

- удосконалення системи земельно-кадастрової документації;

- розробка методики складання плану земельно-господарського устрою території міста Києва та удосконалення методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення;

- методологічні основи та механізми формування прибудинкових територій.

Як показує зарубіжний досвід, межі приміської зони, режим використання і охорони земель в ній мають затверджуватися правовими актами не органів місцевого самоврядування міста чи прилеглих до нього адміністративно-територіальних утворень, а відповідним законом, розробка та прийняття якого є дуже актуальним питанням для міста Києва.

Основні рішення в галузі земельних відносин, будівництва, лісопаркового господарства згідно з законом мають прийматися виконавчими органами державної влади та органами місцевого самоврядування Київської області, але, як правило, за погодженням з виконавчими органами державної влади та місцевого самоврядування столиці. Це дозволить вирішувати проблеми розвитку міського водопостачання, каналізації та організації місць складування і захоронення міських відходів, будівництва інших споруд, необхідних для задоволення потреб міського населення, але розміщених за межами міста, з урахуванням інтересів жителів приміської зони. Розробка проекту Закону України "Про приміські зони" є важливою складовою частиною наукового проекту "Земельно-правові проблеми організації та формування приміської зони міста Києва".

4.6. Нормативно-правове забезпечення

Основою для регулювання земельних відносин у місті є Земельний кодекс України, який набрав чинності 1 січня 2002 року (зі змінами). Реалізація на практиці положень цього Кодексу обумовлює необхідність якнайшвидшого прийняття законів України: про державний земельний кадастр; про ринок земель; про порядок використання земель рекреаційного, оздоровчого, історико-культурного призначення, приміських зон. Зокрема мають бути врегульовані такі проблеми: зміна цільового призначення земель природно-заповідного фонду, заборона забудови парків і скверів, охорона земель рекреаційного фонду країни.

Назріли питання внесення змін до ряду законодавчих актів, зокрема законів України "Про плату за землю", "Про оренду землі", "Про розмежування земель державної та комунальної власності". Слід законодавче врегулювати питання переходу права на землю під об'єктами незавершеного будівництва у випадках переходу права на ці об'єкти, поновлення та припинення договорів оренди земельних ділянок з орендарями - власниками споруджених об'єктів, які завершили будівництво та не бажають поновлювати договори оренди земельних ділянок. Необхідно скоротити перелік категорій юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, удосконалити методику нормативної грошової оцінки міських земель, зайнятих колективними садами, запровадити надійні економічні важелі раціоналізації землекористування.

На підвищення ефективності використання земельних ділянок з незначною щільністю забудови, малоефективним виробництвом, насамперед промислових об'єктів, які розташовані в центральній частині міста, не впливають розміри земельного податку та орендної плати за землю. Не передбачено підвищений рівень орендної плати у випадках оренди земельних ділянок, розміри яких перевищують нормативні (встановлені державними будівельними нормами), а також у випадках розміщення земельних ділянок певного функціонального використання в найбільш привабливих районах міста, в районах з розвинутою транспортною (інженерною) інфраструктурою тощо. Диференціація ставок орендної плати разом із диференціацією ставок земельного податку повинні стати основним засобом ефективного вирішення питань землекористування в столиці.

Не можна залишити поза увагою і той факт, що особливості відведення земельних ділянок в столиці ще повністю не врегульовано відповідними нормативно-правовими актами. Не завжди враховується необхідність комплексної забудови територій, внаслідок чого окремі житлові мікрорайони відчувають недостатню забезпеченість об'єктами транспортного та соціально-культурного призначення (дошкільні дитячі заклади, школи, підприємства, що спеціалізуються на продажу товарів повсякденного вжитку тощо). Необхідність вирішення питань містобудівної діяльності та підвищення ефективності використання земельних ресурсів обумовлює прийняття відповідного нормативно-правового акта Київської міської ради для розробки плану земельно-господарського устрою території міста.

4.7. Топографо-геодезичні роботи

Сучасний стан топографо-геодезичної та картографічної діяльності унеможливлює їх розвиток без впровадження передових технологій, а саме:

створення міської геодезичної мережі методами супутникових GPS-спостережень, проведення аерознімальних робіт із застосуванням сучасного обладнання, використанням цифрових методів дистанційного зондування та матеріалів космічних зйомок.

Програмою передбачається здійснити оновлення планово-картографічної основи міста Києва в масштабах 1:2000 та 1:500. В подальшому, з метою підтримки картографічної основи в актуальному стані, Програмою передбачається створення системи поновлення топографічних карт і планів в електронному вигляді.

Для реалізації цих проектів необхідно: завершити реконструкцію геодезичної мережі; провести великомасштабне аерофотознімання території міста; виготовити ортофотоплани масштабу 1:2000 та 1:500; розробити технології постійної актуалізації планово-картографічних матеріалів.

За результатами польового обстеження, інструментального розшуку та аналізу стану пунктів геодезичної мережі міста було встановлено, що втрата геодезичних пунктів становить в різних районах міста від 50 до 85 %. Точність наявної геодезичної мережі не відповідає сучасним вимогам визначення координат точок місцевості із застосуванням супутникових радіонавігаційних GPS-методів.

З метою поліпшення топографо-геодезичного забезпечення, що є основним картографічним ресурсом для ведення земельного кадастру, моніторингу використання та охорони земель, містобудування і прийняття управлінських рішень Програмою використання та охорони земель міста Києва на 2011 - 2015 роки передбачається провести такі заходи:

- виконати роботи по нівелюванню пунктів полігонометрії 4 класу 1 розряду (опорної мережі);

- скласти каталог координат в системі координат існуючої місцевої та нової системи координат СК КИЇВ 2005;

- встановити дві перманентні станції GPS GNNS на заході та на сході м. Києва;

- провести комплекс аерофотознімальних робіт із залученням цифрової аерофотокамери та сканера (цифрова модель рельєфу ЦМР), створити ортофотоплани М 1:500 та 3D моделі, по матеріалах спектрального діапазону аерофотознімань розробити класифікатор визначення стану інженерних мереж, споруд, дахів, екологічного забруднення територій тощо;

- провести комплекс робіт щодо оновлення та створення топографічних планів М 1:2000 та 1:500;

- затвердити та ввести в дію Положення та Інструкцію про порядок утримання, використання та моніторингу опорної геодезичної мережі м. Києва.

4.8. Фінансове забезпечення

Фінансування заходів, передбачених Програмою, здійснюватиметься за рахунок коштів міського бюджету, а також за кошти власників земельних ділянок і землекористувачів та за рахунок інших джерел.

За рахунок коштів громадян, підприємств, установ і організацій - власників земельних ділянок і землекористувачів провадитимуться заходи щодо:

- розробки проектів землеустрою щодо надання, вилучення, викупу, передачі в оренду земельних ділянок;

- приватизації земельних ділянок громадянами та видачі правовстановлюючих документів на землю;

- встановлення в натурі меж земельних ділянок і виготовлення правовстановлюючих документів на землю підприємствам, установам, організаціям;

- земельно-кадастрової інвентаризації земель, які знаходяться у користуванні громадян та підприємств, установ і організацій некомунальної власності.

Решта заходів, передбачених Програмою, буде фінансуватися з міського бюджету та інших джерел.

Перелік заходів, їх вартість та терміни виконання приведені в розділі 5 Програми (табл. 6).

4.9. Кадрове забезпечення

Реалізація заходів і завдань Програми обумовлює необхідність значного зміцнення кадрового потенціалу органів управління землекористуванням, удосконалення структури Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації; укомплектування структурних підрозділів, які забезпечують здійснення найважливіших заходів Програми, кадрами високої кваліфікації, організації належного матеріально-технічного, комп'ютерного та програмного забезпечення.

У зв'язку з прогнозованим зростанням у 2011 - 2015 у 1,5 рази надходжень коштів до міського бюджету від використання землі, порівняно з попереднім п'ятирічним періодом (2006 - 2010), адекватно збільшуються обсяги навантаження на апарат управління Програмою. Зростає потреба у відповідних кадрах управління аукціонів, конкурсів та ринку землі, управління землеустрою, управління земельного кадастру та юридичного управління. За розрахунками додаткова чисельність фахівців має збільшитися на 30 чоловік, а загальна кількість працівників Головного управління земельних ресурсів становитиме 185 чоловік.

Розділ 5. ПЕРЕЛІК ЗАХОДІВ І ЗАВДАНЬ ПРОГРАМИ ТА ТЕРМІНИ ЇХ ВИКОНАННЯ

Таблиця 6. Заходи і завдання щодо використання та охорони земель м. Києва та терміни їх виконання

N з/п

Заходи з використання і охорони земель

Відповідальні за виконання

Обсяги, одиниці виміру

Вартість - усього, тис. грн.

У тому числі за роками здійснення

2011

2012

2013

2014

2015

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Складання проекту розмежування земель державної та комунальної власності у місті Києві

Головне управління земельних ресурсів КМДА

83,6 тис. га, тис. грн.

4000

1000

1000

1000

500

500

2

Комплекс землевпорядних, землеоціночних робіт і містобудівної документації з підготовки ділянок до продажу. Нормативно-методичне й технічне забезпечення формування ринку землі

- " -

150,0га, тис. грн.

20000

4000

4000

4000

4000

4000

3

Розробка нормативної грошової оцінки земель м. Києва. Уточнення схеми впливу локальних коефіцієнтів у розрізі економіко-планувальних зон

- " -

83,6 тис. га, тис. грн.

2550

350

2200

 

 

 

4

Топографо-геодезичне забезпечення

- " -

1000 км2, тис. грн.

52500

25000

25000

1000

1000

500

5

Коригування проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж м. Києва

- " -

83,6 тис. га, тис. грн.

3000

1500

1500

 

 

 

6

Геодезичні роботи по встановленню меж міста та закріпленню їх межовими знаками

- " -

83,6 тис. га, тис. грн.

5200

1500

2500

1000

200

 

7

Визначення прибудинкових територій:

- " -

12 тис. будинків

 

 

 

 

 

 

розробка методичних рекомендацій

тис. грн.

390

390

 

 

 

 

розробка проектів землеустрою щодо визначення прибудинкових територій

тис. грн.

44610

4610

10000

10000

10000

10000

8

Розробка проектів землеустрою щодо організації території та поліпшення використання і охорони земель об'єктів історико-культурного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення

- " -

тис. грн.

6000

1000

1500

1500

1000

1000

9

Геодезичні роботи щодо встановлення меж об'єктів історико-культурного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, включаючи межі прибережно-захисних смуг

- " -

тис. грн.

9000

3000

2000

1500

1500

1000

10

Рекультивація порушених земель:

- " -

275 га,

 

 

 

 

 

 

інвентаризація порушених земель

тис. грн.

800

800

 

 

 

 

розробка схеми рекультивації порушених земель

тис. грн.

500

 

500

 

 

 

розробка проектів рекультивації порушених земель

тис. грн.

1700

 

200

700

500

300

11

Укладання договорів оренди земельних ділянок

- " -

шт.

Кошти замовників

500

600

650

650

600

12

Земельно-кадастрова інвентаризація земель

- " -

тис. грн.

5000

1000

1000

1000

1000

1000

13

Утримання та розвиток автоматизованої системи ведення земельного кадастру

- " -

тис. грн.

15000

3000

3000

3000

3000

3000

14

Нормативно-правове забезпечення виконання Програми

- " -

тис. грн.

6000

500

1200

1500

1500

1300

15

Витрати на організаційне забезпечення виконання Програми

- " -

тис. грн.

600

200

200

200

 

 

16

Проведення науково-дослідних робіт, пов'язаних з реалізацією Програми

- " -

тис. грн.

5500

1000

1500

1000

1000

1000

17

План земельно-господарського устрою території міста:

- " -

3,4 тис. га

 

 

 

 

 

 

розробка методичних рекомендацій

тис. грн.

300

300

 

 

 

 

розробка плану земельно-господарського устрою території міста

тис. грн.

7700

 

2000

3000

1700

1000

18

Геодезичні роботи при здійсненні контролю за землекористуванням

- " -

тис. грн.

5000

1000

1000

1000

1000

1000

19

Вивчення досвіду організації землекористування, регулювання земельних відносин і розмежування земель державної та комунальної власності, в тому числі за кордоном

- " -

тис. грн.

3000

600

600

600

600

600

20

Підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів для реалізації Програми

- " -

150 осіб, тис. грн.

1000

200

200

200

200

200

21

Матеріально-технічне (оновлення офісної та обчислювальної техніки) та програмне забезпечення реалізації Програми

- " -

тис. грн.

3000

600

800

600

500

500

 

Разом за бюджетні кошти

 

тис. грн.

202350

51550

61900

32800

29200

26900

Розділ 6. РОЗРАХУНОК ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВІД ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Реалізація заходів, передбачених Програмою, забезпечить істотне підвищення ефективності регулювання земельних відносин у місті, поліпшить використання та охорону земельного фонду, сприятиме значному збільшенню надходжень коштів до міського бюджету від плати за землю, продажу земельних ділянок та права оренди землі, зокрема на конкурентних засадах. Протягом 2011 - 2015 років від плати за використання землі, продажу земельних ділянок та відшкодування втрат сільське господарського і лісогосподарського виробництва передбачено одержати коштів на суму 15 млрд. 323 млн. гривень (табл. 7).

Таблиця 7. Прогноз надходження коштів в результаті реалізації Програми

N з/п

Показники

Надходження коштів - усього, млн. грн.

У тому числі за роками:

2011

2012

2013

2014

2015

1

Земельний податок

4180

750

780

850

880

920

2

Оренда землі

7500

1300

1400

1500

1600

1700

3

Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення та права оренди землі

3633

648

700

755

760

770

4

Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, пов'язаних з вилученням (викупом) сільськогосподарських і лісових угідь

10

2

2

2

2

2

 

Разом

15323

2700

2882

3107

3242

3392

Поряд із зростанням інвестиційного та виробничого потенціалів землі як самостійного фактора економічного зростання буде завершено здійснення більш важливих заходів і завдань, необхідних для подальшого розвитку земельних відносин, гарантування прав на землю територіальної громади столиці України, формування якісного екологічного середовища для киян, зокрема:

- встановлено і затверджено межі міста Києва і виготовлено правовстановлюючу документацію на міські межі;

- проведено формування земель територіальної громади міста з виготовленням документів на право комунальної власності на землю;

- розроблено і затверджено план земельно-господарського устрою території одного із районів міста як основний документ для оптимізації та екологізації землекористування, розвитку ринку земель та системи оподаткування, забезпечення належного режиму для використання і охорони земель;

- завершено інвентаризацію земель міста, формування об'єктів і встановлення меж водного, природно-заповідного, рекреаційного та історико-культурного фондів земель, прибудинкових територій, земель у межах охоронних, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму землекористування;

- забезпечено подальший розвиток ринку земель з запровадженням прозорої процедури конкурентних засад, оновленням нормативної грошової оцінки земель, переглядом ставок оренди землі, законодавчим врегулюванням існуючих проблем щодо земельного податку, орендної плати, пільг щодо плати за землю;

- удосконалено зонування території міста, досліджено земельно-правові проблеми формування приміської зони столиці України, здійснено оптимізацію землекористування промислово-транспортних об'єктів та територій реновації житлового фонду;

- забезпечено належний рівень охорони всіх категорій земель, рекультивацію порушених земель з залученням їх у господарський обіг тощо.


 

Інформація про виконання Програми використання та охорони земель м. Києва на 2011-2015 роки у 2015 році

Планування ефективного використання земельних ресурсів у м.Києві визначалось Програмою використання та охорони земель м. Києва на 2011-2015 роки, якою були передбачені заходи та завдання у сфері регулювання земельних відносин в м.Києві на 5 років до 2015 року (далі - Програма).

Київська міська державна адміністрація виконувала положення вказаної Програми та в межах фінансування забезпечувала виконання визначених нею робіт.

Відповідно до вказаної Програми на її реалізацію в 2015 році було передбачено виділення коштів в розмірі 26 млн. 900 тис. грн.

Разом з тим, відповідно до рішення Київської міської ради від 28.01.2015 року № 60/925 „Про бюджет міста 2015 рік” видатки на проведення заходів, передбачених Програмою, виділені в сумі 1 млн. 992 тис. грн.

Розпорядником бюджетних коштів, які виділялись на виконання Програми, був Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент).

Всі виділені кошти були використані за цільовим призначенням, а саме на виконання заходів Програми.

Не зважаючи на брак коштів, завдяки зусиллям міської влади та діяльності Департаменту активізовано роботи з організації проведення земельних аукціонів, підготовка яких потребує значних фінансових вкладень, здійснюється сприяння зацікавленим особам в оформленні їх прав на землю та спонукання фактичних землекористувачів укладати договори оренди землі, введено в дію нову нормативну грошову оцінку земельних ділянок, в розрізі самоврядного контролю вживаються заходи щодо усунення порушень земельного законодавства, зокрема, самовільного зайняття земельних ділянок та самочинного будівництва, проводиться нормотворча діяльність з метою вдосконалення механізмів оформлення прав на землю тощо.

Нижче наводиться інформація про виконання передбачених Програмою заходів.

Щодо складання проекту розмежування земель державної та комунальної власності у місті Києві:

З 1 січня 2013 року з набуттям чинності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності” землі державної та комунальної власності, в тому числі в м. Києві, вважаються розмежованими.

При оформленні прав на землю відповідно до норм законодавства здійснюється реєстрація прав комунальної та державної власності на неї.

У 2015 році зареєстровано право державної власності 117 земельних ділянок, а також 844 комунальної власності.

Щодо комплексу землевпорядних, землеоціночних робіт і містобудівної документації з підготовки ділянок до продажу. Нормативно-методичне й технічне забезпечення формування ринку землі:

Ринок землі є одним із пріоритетних та перспективним ринків України. Програма, при належному фінансуванні та контролі виконання може бути ефективним інструментом з планування заходів по збільшенню надходжень грошових коштів до бюджету міста.

Рішенням Київської міської ради від 28.01.2015 №60/925 „Про бюджет м. Києва на 2015 рік” було затверджено обсяг надходжень до місцевого бюджету на 2015 рік від продажу земельних ділянок у сумі 380,00 млн. грн.

Проте, cтаном на 01.01.2016 на розрахункові рахунки Головного управління Державного казначейства України в місті Києві від продажу земельних ділянок (в тому числі на земельних торгах) надійшло 79 млн. 300 тис.грн., в тому числі до державного бюджету 2 млн.грн.

Невиконання бюджетних показників від продажу земельних ділянок в тому числі на земельних торгах, зумовлено тим, що відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що набрала чинності 01.01.2015, передбачено заборону передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб у разі відсутності планів зонування або детальних планів територій, затверджених відповідно до вимог цього Закону, які у м.Києві є на відносно невеликі території.

Так, Київською міською радою були прийняті рішення про продаж 19 земельних ділянок комунальної власності територіальної громади м. Києва, на земельних торгах, які відповідно до вищезазначеної проблеми не могли бути продані на земельних торгах, зокрема:

  • 12 земельних ділянок для містобудівних потреб загальною площею 4,5855 га до продажу на земельних торгах їх права власності на загальну суму понад 61,3 млн грн;
  • 7 земельних ділянок для містобудівних потреб загальною площею 24,1772 га до продажу на земельних торгах права їх оренди на загальну суму річної орендної плати понад 6,6 млн грн.

Що стосується проведених земельних торгів, то 25.02.2015 року, Департаментом земельних ресурсів організовано та проведено земельні торги з продажу права оренди 1 земельної ділянки.

Також за результатами добору та підготовки нових земельних ділянок було підготовлено 47 проектів рішень щодо опрацювання продажу земельних ділянок на земельних торгах (прийнято 13).

Що стосується продажу земельних ділянок власникам розташованого на них нерухомого майна, то на протязі 2015 року ними було подано 51 заяву-клопотання щодо придбання земельних ділянок, по яких було здійснено комплексний аналіз та підготовлено відповідні проекти рішень.

За результатами проведеної роботи за поданням Департаменту на пленарних засіданнях Київської міської ради ухвалено:

  • 12 рішень про продаж земельних ділянок;
  • 12 рішень про надання дозволів на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, що підлягають продажу.

На підставі рішень Київської міської ради у 2015 році було укладено 14 договорів купівлі-продажу по 19 земельних ділянках загальною площею 2,7 га, вартістю 73,4 млн грн.

Також Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготовлено 13 договорів про сплату авансового внеску в рахунок придбання земельних ділянок власниками нерухомого майна, що на них розташоване, на загальну суму 13,9 млн грн.

Щодо розробки нормативної грошової оцінки земель м. Києва:

Відповідно до вимог Закону України «Про оцінку земель» щодо термінів проведення нормативної грошової оцінки рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23«Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» затверджено показники нормативної грошової оцінки земель міста Києва. Дане рішення введено в дію рішенням Київської міської ради від 10.12.2014 № 565/565 з 01.07.2015.

На виконання рішення від 03.07.2014 № 23/23 Департаментом земельних ресурсів вживаються заходи щодо забезпечення суб'єктів земельних правовідносин даними з нормативної грошової оцінки земель міста Києва у вигляді довідок, які разом з податковою декларацією подаються в органи доходів і зборів при адмініструванні плати за землю.

У 2015 році Департаментом прийнято більше 20000 заяв та звернень для розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок, на підставі яких виготовлено 18500 довідок про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Бюджетом міста Києва на 2015 рік визначено планові показники надходження від плати за землю - 2 млрд. 400 млн. грн.

Якщо в 2014 році надходження від плати за землю становили 1 млрд. 888 млн. грн., то в 2015 році – 2 млрд. 644 млн. 600 тис.грн., що свідчить про ефективно проведену роботу та позитивну динаміку у наповненні міського бюджету.

У зв’язку із введенням в дію нової нормативної грошової оцінки земель м.Києва, яка є базою оподаткування, надходження по платі за землю до бюджету міста Києва в 2015 році збільшились на 244 млн. 600 тис. грн. в порівнянні з запланованими показниками.

Щодо топографо-геодезичного забезпечення:

На замовлення Департаменту земельних ресурсів здійснюється комплекс геодезичних робіт по врівноваженню та складанню каталогу координат місцевої геодезичної мережі на території міста Києва в рамках реалізації Проекту реконструкції топографо-геодезичної мережі для ведення земельного кадастру міста Києва. Фінансування вказаних робіт також передбачено Програмою в рамках топографо-геодезичного її забезпечення та потребує щонайменше 1 млн. 500 тис. грн. бюджетних коштів.

Комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин» виконано перший етап робіт, а саме: складено каталог координат в Державній системі координат УСК 2000 та місцевій системі координат УСК 2000 (індефікатор МСК 80). Другий етап: оновлення топографічних планів М 1:2000 та 1: 500 буде виконано після фінансування цих робіт.

Щодо коригування проекту землеустрою по встановленню та зміни меж м. Києва. Геодезичні роботи по встановленню меж міста та закріпленню їх межовими знаками:

Відсутність затвердженої та встановленої в натурі нової межі м. Києва є однією з ключових проблем реалізації своїх повноважень Київською міською радою та її виконавчим органом по регулюванню землекористування та охорони земель. Земельні ресурси, як на даний час так і в майбутньому будуть відігравати одну з вирішальних ролей у формуванні бюджету міста. З огляду на це Київрадою з 1994 року проводяться роботи по розробці проекту встановлення межі міста та її погодженню.

Відсутність затвердженої межі м.Києва призводить до порушення прав територіальної громади м.Києва суміжними органами місцевого самоврядування.

Мали місце неодноразові факти незаконної передачі Коцюбинською селищною радою близько 90 га міського лісу (територія прилегла до селища Коцюбинське) у приватну власність громадянам для індивідуального житлового будівництва та інші аналогічні випадки.

На сьогодні, проект щодо встановлення меж м.Києва не погоджений окремими сільськими, селищними радами Київської області території яких безпосередньо прилягають до межі м. Києва.

Київська міська державна адміністрація неодноразово зверталась до органів місцевого самоврядування з питання прискорення погодження межі м. Києва, але питання залишається не вирішеним.

Рішенням Київради від 28.02.2013 № 62/9119 було погоджено розроблений проект землеустрою щодо встановлення та зміни меж м. Києва. Після цього були направлені звернення до Київської обласної ради та облдержадміністрації з проханням погодити вказаний проект.

Оскільки вказаний проект Київською облдержадміністрацією не було погоджено, Київрадою прийнято рішення від 02.10.2013 №19/9607 про звернення до Верховної ради України щодо встановлення меж міста Києва.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 у справі №810/3824/13-а позов Київської обласної державної адміністрації, Київської обласної Ради, Ірпінської міської ради Київської обл., Вишгородської міської ради, Броварської міської ради, Коцюбинської селищної ради Київської обл., Чабанівської селищної ради, Гнідинської сільської ради, Княжицької сільської ради, Лісниківської сільської ради, Білогородської сільської ради до Київської міської ради, задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 28.02.2013 №62/9119 «Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж міста Києва».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні адміністративного позову Київській обласній державній адміністрації та іншим зазначеним позивачам.

Зазначена постанова оскаржена позивачами в касаційному порядку та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.11.2015 їх касаційні скарги залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 – без змін.

Таким чином рішення Київської міської ради від 28.02.2013 №62/9119 «Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж міста Києва» на сьогодні залишається чинним.

Проведення геодезичних робіт по встановленню меж міста та закріпленню їх межовими знаками стане можливим після затвердження Верховною Радою України проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж м. Києва.

У зв’язку з цим необхідним є продовження роботи зі встановлення межі м.Києва, зокрема шляхом взаємодії з суміжними територіальними громадами Київської області, а також комітетом Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства щодо можливості передачі проекту на розгляд до Верховної Ради України без його погодження.

Щодо визначення прибудинкових територій:

Одним із пріоритетів у здійсненні земельної політики у м. Києві на найближчий час залишається встановлення та документальне оформлення прав на земельні ділянки під прибудинкові території навколо житлових будинків, що передбачено Програмою.

Разом з тим, на виконання Програми комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин» були розроблені методичні рекомендації для визначення меж прибудинкових територій.

Також, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29.12.2011 №389 затверджено Методичні рекомендації щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків.

Згідно з вимогами Земельного кодексу України рішеннями Київської міської ради на підставі розроблених документацій із землеустрою за зверненнями ОСББ земельні ділянки передаються під прибудинкові території навколо житлових будинків.

Розробниками документації із землеустрою по оформленню прав на земельні ділянки під прибудинкові території розробляється виключно на замовлення і за рахунок коштів ОСББ.

Зі свого боку Департамент земельних ресурсів здійснює максимальне сприяння в оформленні прав на земельні ділянки під прибудинкові території.

15.05.2015 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який набрав чинності 01.07.2015.

Вказаним законом було також викладено в новій редакції частину другу статті 42 Земельного кодексу України, якою передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, який на сьогодні не прийнятий.

Щодо розробки проектів землеустрою щодо організації території та поліпшення використання і охорони земель об'єктів історико-культурного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Рекультивація порушених земель:

Прибережні захисні смуги об’єктів водного фонду Голосіївського, Дарницького, Деснянського, Дніпровського, Печерського, Святошинського, Солом’янського та Шевченківського районів та зовнішні межі прибережних захисних смуг об'єктів водного фонду Оболонського та Подільського районів визначені відповідними проектами та схемами, що були затверджені в установленому порядку рішеннями Київської міської ради.

Пунктом 2 рішень Київської міської ради від 08.10.2009 № 365/2434 та від 26.02.2010 № 33/3471 Головному управлінню екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (назва на той час) доручено забезпечити встановлення водоохоронних знаків на межах прибережних захисних смуг водних об'єктів міста.

 Розроблена належним чином документація із землеустрою з порушеного питання, на підставі якої можна було внести відповідну інформацію до міського земельного кадастру, до Департаменту земельних ресурсів не надходила.

Протягом 2015 року кошти на розробку вказаних проектів землеустрою, а також проведення робіт з рекультивації порушених земель не виділялись.

Щодо геодезичних робіт по встановленню меж об'єктів історико-культурного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, включаючи межі прибережно-захисних смуг:

По ряду розташованих на території міста Києва об’єктів природно-заповідного фонду були профінансовані та виконані роботи по встановленню їх меж та оформленню документів, що посвідчують право користування землею.

 На сьогодні, документи на право користування земельними ділянками видано: Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України, національному університету ім. Т.Шевченка (ботанічний сад ім. Академіка Фоміна), Національному університету біоресурсів і природокористування (ботанічний сад), Державній установі „Садово-парковий комплекс НАН України” (парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Феофанія”), Історико-архітектурній пам'ятці-музею „Київська фортеця” (урочище „Лиса гора”), КП „По утриманню зелених насаджень Дарницького району” (парк Партизанської слави), Національному технічному університету „Київський політехнічний інститут” (парк політехнічного інституту), Київському зоопарку, Інституту фізіології ім.Богомольця НАН України (сквер ім. Богомольця) та ін.

 Київською міською радою прийнято рішення від 26.01.2012 №69/7406 „Про надання земельних ділянок Національному природному парку „Голосіївський”” для експлуатації та обслуговування Національного природного парку „Голосіївський” у Голосіївському районі м.Києва. На підставі даного рішення, комунальним підприємством „Київський інститут земельних відносин” були виконані роботи по встановленню меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Відповідно до Указу Президента України № 794/2007 від 27.08.2007 „Про створення національного природного парку „Голосіївський” (із змінами, внесеними Указом Президента України від 30.01.2008 № 976/2008), на підставі рішення Київської міської ради від 06.10.2011 № 256/6472 „Про надання дозволу Національному природному парку «Голосіївський» в Голосіївському районі м.Києва на розроблення проекту землеустрою з організації та встановлення меж територій земельних ділянок, що входять до складу національного природного парку „Голосіївський”, без їх вилучення у землекористувачів” розробником документації із землеустрою підготовлено відповідну документацію.

Крім цього, з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів, зокрема на землях лісогосподарського призначення міста Києва (навколо селища Коцюбинське) прийнято Указ Президента України „Про зміну меж національного природного парку „Голосіївський” від 01.05.2014 № 446/2014.

Вказаним Указом змінено межі національного природного парку «Голосіївський» шляхом розширення його території на 6462,62 гектара за рахунок земель Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», що включаються до складу національного природного парку «Голосіївський» без вилучення у землекористувача.

 Розширення національного природного парку «Голосіївський» було здійснено згідно доручення Президента України від 26.08.2011 №1-1/1876, а прийняттю зазначеного Указу також передувало рішення Київської міської ради від 12.07.2012 №651/7988 «Про погодження розширення Національного природного парку «Голосіївський».

Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.04.2015 № 444 „Про забезпечення на 2015 рік природоохоронних заходів у м. Києві” головними розпорядниками і одержувачами коштів на виконання заходу „Розробка проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж іхтіолого-ботанічного заказника оз. Вербне” визначено Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища та КП „Плесо”.

Щодо укладення договорів оренди земельних ділянок:

Відповідно до статей 32 та 35 Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120 (зі змінами) Департамент земельних ресурсів здійснює підготовку проектів договорів оренди земельних ділянок, внесення змін до них (поновлення) на підставі прийнятих Київською міською радою рішень або протоколів (висновків) постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування та забезпечує їх передачу зацікавленим особам (представникам) за актом приймання-передачі.

В 2015 році розглянуто звернення щодо підготовки проектів договорів по 310 рішеннях Київської міської ради та 104 висновках Комісії.

Підготовлено для погодження орендарями (правонабувачами) відповідні проекти договорів на підставі 294 рішень Київської міської ради та 86 висновків Комісії, а також 33 проекти договорів про внесення змін до договорів оренди (по 5 рішеннях Київської міської ради) в частині приведення розміру орендної плати у відповідність до ст. 288 Податкового кодексу України.

Орендарям (правонабувачам) передано 502 проекти договорів оренди (поновлення, внесення змін) – по 243 рішеннях Київської міської ради та по 67 висновках Комісії) для забезпечення їх нотаріального посвідчення, а також 27 проектів договорів (по 4 рішеннях Київської міської ради) – щодо приведення розміру орендної плати у відповідність до законодавства.

За 2015 рік до міського земельного кадастру внесено інформацію про 429 договорів оренди укладених із суб’єктами прав на землю.

В 2015 до міського бюджету від сплати орендної плати надійшло 1 млрд. 771 млн. 400 тис. грн.

Щодо земельно-кадастрової інвентаризації земель:

В місті виконуються роботи по інвентаризації земель. Станом на 01.01.2016 земельний фонд міста проінвентаризовано на площі 72,0 тис. га.

Завершено роботи по інвентаризації практично 100% забудованих земель та земель лісогосподарського призначення.

В 2015 році було виділено 877 тис.грн. на проведення інвентаризації земель м.Києва.

Комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин» розпочато роботи по розробці технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

02.06.2015 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою», який набув чинності 27.06.2015, згідно з яким:

- внесені зміни до статті 79-1 Земельного кодексу України згідно з якими формування земельних ділянок здійснюється також шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом (раніше цієї норми не було).

- статтю 25 Закону України «Про землеустрій» викладено в новій редакції та передбачено, що одним з видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель (раніше такого виду документації не було).

- статтею 57 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель включає також рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про інвентаризацію земель (у разі якщо інвентаризація земель проводиться щодо земель державної чи комунальної власності).

- відповідно до частини 13 статті 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель погоджується територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і затверджується замовником технічної документації.

У разі якщо на підставі матеріалів інвентаризації здійснюються формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

У зв’язку з цим, за поданням Департаменту земельних ресурсів Київською міською радою було прийнято рішення від 10.09.2015 № 958/1822 «Про інвентаризацію земель міста Києва».

 До підготовленого Департаментом земельних ресурсів проекту рішення на сесії Київської міської ради було внесені зміни і передбачено норму, що крім вказаного Департаменту землекористувачам земельних ділянок також дозволено виступити замовниками технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, які перебувають у їх фактичному користуванні, за власні кошти.

Пунктом 2 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 № 513 передбачено, що інвентаризація земель проводиться з метою здійснення контролю за використанням і охороною земель.

Разом з цим, чинна редакція вказаного рішення позбавляє Київську міську раду та її виконавчий орган (Київську міську державну адміністрацію), здійснення контролю за використанням і охороною земель.

Здійснення такого контролю передбачено статтею 9 Земельного кодексу України, частиною другою статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

 У зв’язку з цим, Департаментом підготовлено і передано Київській міській раді проект рішення про внесення змін до рішення Київської міської ради від 10.09.2015 № 958/1822 «Про інвентаризацію земель міста Києва».

 Вказаним проектом рішення передбачається Департаменту виступити замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель міста Києва за кошти місцевого бюджету, а також за кошти землекористувачів земельних ділянок, що перебувають у їх фактичному користуванні, і які виявили бажання профінансувати вартість робіт із землеустрою щодо інвентаризації таких земельних ділянок.

Щодо утримання та розвитку автоматизованої системи ведення міського земельного кадастру:

У зв’язку із набранням чинності Законів України „Про Державний земельний кадастр” та „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” з 01 січня 2013 року ведення Державного земельного кадастру в місті Києві здійснювалося виключно територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України, а реєстрація прав на земельні ділянки - державними реєстраторами прав, які визначені Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

З метою забезпечення вирішення питань передачі (надання) земельних ділянок у власність або в користування із земель комунальної власності міста Києва, для встановлення місця розташування об'єктів землеустрою на території міста, їхніх меж, розмірів, правового статусу, визначення грошової оцінки земельних ділянок, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності та для прийняття відповідних рішень органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування Київською міською радою прийнято рішення від 18.04.2013 № 194/9251 „Про веденння міського земельного кадастру”.

Ведення міського земельного кадастру – електронної (автоматизованої) геоінформаційної системи і бази даних, що забезпечує збирання, оброблення, аналіз, моделювання, постачання геопросторових даних і відображає черговий стан використання та охорони земель комунальної власності територіальної громади та інших земель міста Києва, забезпечується на основі створеної за кошти міського бюджету автоматизованої системи програмного комплексу „Кадастр”.

Наповнення відомостями системи міського земельного кадастру м. Києва проводиться безперервно, здійснюється обмін інформацією з органами доходів і зборів для вирішення питань нарахування та справляння плати за землю в місті Києві, що сприяє підвищенню обсягів бюджетних надходжень.

З метою впорядкування відомостей (даних) про земельний фонд міста Києва створена за кошти місцевого бюджету автоматизована система ведення міського земельного кадастру успішно функціонує та постійно удосконалюється відповідно до вимог Земельного кодексу України та інших нормативно-правових документів у сфері земельних відносин.

Крім цього, відповідно до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг” внесено зміни до Закону України „Про Державний земельний кадастр” згідно з якими радам надаються повноваження з надання відомостей з Державного земельного кадастру за умови можливості організаційного та технічного забезпечення їх реалізації (зміни у цій частині набирають чинності з 1 березня 2016).

Також у вересні 2015 між Департаментом та Головним управлінням Державної фіскальної служби у м.Києві підписано угоду про співпрацю.

 Щодо нормативно-правового забезпечення виконання Програми:

 1. У зв’язку із змінами в законодавстві депутатами Київської міської ради спільно з Департаментом земельних ресурсів розроблено проект рішення Київської міської ради про внесення змін до Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 N 63/9120.

Рішенням Київської міської ради від 04.03.2015 № 195/1060 Тимчасовий порядок викладено в новій редакції.

2. У зв’язку із змінами в законодавстві за поданням Департаменту земельних ресурсів Київською міською радою було прийнято рішення від 10.09.2015 № 958/1822 «Про інвентаризацію земель міста Києва»

3. У зв’язку із розмежуванням з 01.01.2013 земель державної та комунальної власності необхідним є прийняття нового рішення Київської міської ради про продаж земельних ділянок комунальної власності в місті Києві, зокрема на конкурентних засадах, з метою актуалізації діючого рішення від 19.07.2005 №810/3385 «Про врегулювання питань продажу земельних ділянок в місті Києві».

Департаментом земельних ресурсів розроблено відповідний проект рішення Київської міської ради, який оприлюднений на офіційному сайті Київської міської ради та на сьогодні погоджується згідно з вимогами Регламенту Київської міської ради.

4. У зв’язку з необхідністю приведення у відповідність до чинного законодавства порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м.Києві, його оптимізації та збільшення ефективності, зокрема, в процесі виявлення фактів самочинного будівництва та самовільного зайняття земельних ділянок Департаментом земельних ресурсів розроблено проект рішення Київської міської ради про внесення змін до рішення Київради від 25.09.2003 № 16/890 «Про Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві», який на сьогодні погоджується згідно з вимогами Регламенту Київської міської ради.

5. З метою коригування показників нормативної грошової оцінки земельних ділянок за рахунок значень локальних коефіцієнтів, що дасть змогу зменшити податкове та фінансове навантаження на суб’єктів підприємницької діяльності, підтримати та сприяти розвитку підприємництва та промислового комплексу в місті Києві в умовах фінансової кризи Департаментом земельних ресурсів розроблено проект рішення Київської міської про внесення змін до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 року № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва», який на сьогодні погоджується згідно з вимогами Регламенту Київської міської ради.

Щодо проведення науково-дослідних робіт, пов’язаних з реалізацією Програми:

У 2015 році на замовлення Департаменту земельних ресурсів комунальним підприємством „Київський інститут земельних відносин” розроблено проект Програми використання та охорони земель міста Києва на 2016-2020 роки, який на сьогодні погоджується.

Щодо плану земельно-господарського устрою території міста: розробка методичних рекомендацій та плану:

У 2011 році КП „Київський інститут земельних відносин” розроблено методичні рекомендації для складання плану земельно-господарського устрою території міста Києва.

У зв`язку з відсутністю фінансування, виконання робіт із розробки плану земельно-господарського устрою території міста у 2015 році не проводилось.

Щодо геодезичних робіт при здійсненні контролю за землекористуванням.

Геодезичні роботи при здійсненні контролю за землекористуванням здійснюються при виготовленні документації із землеустрою для поновлення договорів оренди земельних ділянок за кошти суб`єктів господарювання.

Версiя для друку