У розміщенні реклами має використовуватись радіальний підхід із відстанями від 40 до 150 метрів залежно від розміру конструкцій. Про це заступник голови КМДА Олексій Резніков заявив під час засідання робочої групи з питань напрацювання змін до Концепції розвитку зовнішньої реклами в м. Києві.

«Згідно з проектом нашої концепції ми пропонуємо жорстко відслідковувати відстань між конструкціями. Між найменшими форматами – сітілайтами – 40 метрів, і так далі, до 150 метрів між великими форматами – білбордами. Для того, щоб уникнути проблеми, яка виникла у ринку зовнішньої реклами, коли більш потужні конструкції перекривали маленькі, що призвело до «гонки озброєння», ми вводимо таке поняття, як захисна зона рекламної конструкції – 1/2 радіусу між конструкціями. Тобто, якщо це сітілайт, то його захисна зона 20 метрів, якщо білборд – 75 метрів. Тому, у разі розміщення великого борду із захисною зоною у 75 метрів, і сітілайту із зоною у 20 метрів, відстань між ними становитиме 95 метрів. Так само з усіма типами конструкцій», – наголосив Олексій Резніков.

Оператори категорично не погодилися з відповідними нормами. У свою чергу депутат Київради, голова Подільської РДА Валентин Мондриївський зауважив, що як представник територіальної громади в Київраді беззастережно підтримує радіальний підхід: «Я вважаю себе пересічним киянином. І я вболіваю за те, щоб місто було цивілізованим. Мені не зрозуміло, що ви маєте на увазі, говорячи «ми вважаємо це недоцільним», бо ви лобіюєте свої інтереси. А я, як киянин, вважаю це доцільним і, навіть, на цьому наполягаю. І я щодня вислуховую від людей скарги на проблеми з рекламними щитами. Спробуйте враховувати інтереси киян».

Колегу підтримала народний депутат Наталія Новак, зауваживши, що безпека мешканців – першочергове завдання.

«Ми почули бажання операторів щодо радіусів і введення зон – перехресть, де ці радіуси вважаєте недоцільними. Але сьогодні перехрестя є жахливим видовищем, їх страшно проїжджати, бо це наче Бермудський трикутник для учасників дорожнього руху і «золотий трикутник» для операторів. Нам треба розвантажувати перехрестя і, оскільки вони є зоною підвищеного ризику, то, безумовно, тут мають бути підвищені стандарти безпеки», – сказала Наталія Новак.

Солідарність із колегами висловив і депутат Київради Андрій Задерейко, наголосивши на необхідності дотримання радіального підходу.

Також бурхливе обговорення і розмаїття думок спричинило питання щодо межування форматних зон.

Оператори і тут не хотіли йти на поступки та наполягали на виключенні із проекту Концепції пункту, який передбачає застосування правил меншої форматної зони у разі межування двох таких.

«Сьогодні в місті Києві створені 5 форматних зон і стільки й залишиться. У нульовій зоні заборонена будь-яка реклама, у 1-4 – визначення дозволених конструкцій в порядку зростання. Проте сьогодні ми маємо ситуацію, коли форматні зони межують і з однієї сторони вулиці майже немає реклами, а з протилежної сторони – засилля конструкцій. Ми спираємось першочергово на захист і відстоювання інтересів киян, тому пропонуємо гравцям ринку дотримуватися тієї ж позиції. Тим паче, ваша Асоціація (зовнішньої реклами України) публічно виступала й наголошувала на необхідності скорочення кількості конструкцій. Ми впевнені у вашій послідовності дій та в спільному бажанні зменшити кількість реклами в Києві. На наше переконання, у разі, коли дві зони межують на одній вулиці, бульварі, проїжджій частині, використовувати треба правила більш жорсткої форматної зони», – резюмував заступник голови КМДА Олексій Резніков.

Нагадаємо, що в червні 2016 року розпочалося обговорення Проекту рішення Київської міської ради «Про внесення змін до Концепції розвитку зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженої рішенням Київської міської ради від 26 січня 2012 року № 20/7357».

Згідно з новою редакцією документу, правила розміщення рекламних засобів мають стати більш жорсткими – відстань між конструкціями суттєво зменшиться, буде посилено форматні зони, заборонено деякі види конструкцій взагалі, а за іншими – введені обмеження.