Київ — серед міст-лідерів, які впоралися з декомунізацією

Столиця — одне із міст-лідерів, які впоралися з декомунізацією. Про це сьогодні під час прес-конференції “Створення Музею тоталітаризму в Києві” повідомив заступник міського голови — секретар Київради Володимир Прокопів.

За його словами, загалом у Києві планувалося перейменувати 159 вулиць, 95% з них уже носять нові назви. Наразі триває громадське обговорення щодо перейменування вулиці Ванди Василевської та бульвару Івана Лепсе, не підтримано запропоновані нові імена вулиці Миколи Лебедєва (пропонувалося Іси Мунаєва) та проспекту Героїв Сталінграда (пропонувалося пр. Славутицький).

“Також під демонтаж у Києві підпали 144 об'єкти: 104 пам'ятні дошки та 40 пам'ятників. Не прибрали лише один — Миколі Щорсу. Він є об'єктом монументального мистецтва і знаходиться в Державному реєстрі нерухомих пам'яток, отже, на це потрібен дозвіл Міністерства культури”, — зауважив секретар Київради Володимир Прокопів.

Разом з тим, Володимир Прокопів спростував чутки щодо знесення монументу “Батьківщина-Мати” та Арки Дружби народів.

“Про демонтаж монументу “Батьківщина-Мати” не йдеться: демонтують лише серп і молот із щита. Технічна можливість вивчається інститутом електрозварювання імені Патона. Долю Арки Дружби народів також мають визначити в Міністерстві культури. Проект можливого демонтажу може коштувати державному бюджету приблизно 4 мільйони гривень, оскільки арку виготовлено з титану — це потребує розробки спеціального проекту щодо знесення”, — розповів Володимир Прокопів.

“Нас звинувачують, що ми намагаємося стирати в повній мірі радянське минуле з нашої свідомості та пам'яті. Насправді це не так. Завдання, яке ми ставимо перед собою — це лише усунення з громадського простору, з наших вулиць і площ символів тоталітарного минулого, але разом з тим, ці символи повинні залишатися як нагадування про період, до якого ми ніколи не повинні повернутися”, — наголосив голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.