8 квітня 2022 року

Сили оборони України визволили Сумщину

На початку широкомасштабного вторгнення дії зс рф були спрямовані на швидке захоплення м. Суми, що відкривало можливість руху на українську столицю. Однак вже у першу добу цього етапу війни оборонці Сумщини не допустили стрімкого просування ворога на захід. В результаті понесені ворогом втрати у живій силі й техніці, а також розтягнуті комунікації змусили окупанта перейти до оборони на території Сумської області. Незважаючи на неодноразові спроби росіян завершити блокаду і захопити Суми, оборонці здійснювали постійні контратаки та поступово примусили російські війська до низки тактичних відходів і залишення окремих захоплених раніше населених пунктів.

22 березня 2022 року розпочалися бої за визволення м. Тростянець. Одночасно в цей же день з території Сумської області почалося відведення окремих виснажених підрозділів окупанта на територію рф для відновлення боєздатності. 27 березня 2022 року українськими бійцями були визволені м. Тростянець, с. Славгород і смт Краснопілля. Під ударами Сил оборони України ворог відступив з усієї Сумської області, про що 8 квітня повідомив голова Сумської ОВА Дмитро Живицький. Низький рівень дисципліни підрозділів зс рф призводив до того, що спланований відхід часто перетворювався на неорганізовану втечу. Росіяни залишали справну бойову техніку з боєкомплектом. В результаті ЗС України захопило значну кількість трофеїв, які в подальшому були використані проти окупанта.

10 квітня 1919 року

105 років тому в Києві спалахнуло повстання проти влади більшовиків (Куренівське повстання)

Після окупації частини українських земель у 1919 році більшовики запровадили «продрозкладку» та інші перетворення в дусі «воєнного комунізму». У відповідь в Україні розгорнувся повстанський рух. Отамани Київщини Зелений (Данило Терпило), Ілько Струк, Овсій Гончар та Марко Шляховий об’єднали у березні 1919 року свої зусилля для боротьби з окупантами. Повстанці розбили більшовицький продзагін у с. Трипілля, червоноармійські загони на півдні і півночі Київщини.

В ніч проти 10 квітня 1919 р. повстанці отамана Струка увійшли до Києва. Червоноармійських підрозділів у Києві було так мало, що чинити опір повстанцям більшовицькі командири надсилали навіть канцеляристів. Найважчі бої відбулися на Куренівці, куди був скерований сильний загін чекістів. Просування основних сил повстанців було стримано. Загін отамана Зеленого, що прибув на допомогу куренівським повстанцям, був затриманий сильним вогнем червоноармійців. Під вечір повстанці були змушені відступити до Пущі-Водиці, а наступного дня відійти від столиці.

Після невдалої спроби визволення Києва повстанський рух в Україні не вщухав. До літа 1919 р. практично вся території України була охоплена повстаннями проти більшовицької влади.

11 квітня

Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів

Цього дня у 1945 році були визволені в’язні концентраційного табору Бухенвальд неподалік міста Ваймар у Німеччині. В ході бойових дій американська 3-я армія генерала Паттона наближалася до Бухенвальда, через що нацистські злочинці вирішили ліквідувати табір: відправити в’язнів у виснажливий «марш смерті», а рештки місця їхнього ув’язнення підірвати. В'язні зуміли зібрати саморобний радіопередавач і зв’язатися з командуванням американської армії. Вони підняли повстання в таборі. 11 квітня до Бухенвальда увійшли американські війська.

Протягом 1937–1945 років у таборі Бухенвальд нацистами було знищено понад 56 тисяч осіб. Основними причинами смертей в’язнів були недоїдання, хвороби і виснаженість через нестерпні умови примусової праці, а також навмисне вбивство німцями тих, хто не міг працювати чи проявляв непокору. Організація Об’єднаних Націй проголосила 11 квітня – день визволення концтабору – міжнародним днем визволення в’язнів нацистських концтаборів.

13 квітня 2022 року

Знищено російський ракетний крейсер «Москва»

Ракетний крейсер «Москва», призначенням якого було враження надводних цілей, протиповітряна оборона і вогнева підтримка десанту, раніше брав участь в агресивних війнах росії: в російсько-грузинській війні (2008) та інтервенції в Сирії (2015). 24 лютого 2022 р. саме на адресу російського військового корабля «Москва» на пропозицію скласти зброю пролунала знаменита відповідь українських захисників о. Зміїний.

Ввечері 13 квітня голова Одеської військової адміністрації повідомив, що українські ракети серйозно пошкодили ворожий флагман. Згодом російське командування підтвердило факт пошкодження, але заявило, що на борту «Москви» відбулася пожежа. Наступного дня крейсер «Москва», що мав близько 500 осіб екіпажу, пішов на дно за 80 морських миль до берега.

Російський крейсер «Москва» був підбитий двома влучаннями протикорабельних крилатих ракет вітчизняної розробки Р-360. Від точної роботи операторів ракетного комплексу «Нептун» на крейсері зайнялися боєприпаси, внаслідок чого корабель пішов на дно. «Москва» була флагманом Чорноморського флоту рф і єдиним кораблем цього класу в Чорному морі. Затоплення «Москви» завдало суттєвого удару по наступальним планам зс рф в Україні.

14 квітня 2014 року

Розпочалася антитерористична операція на Сході України

Цього дня виконувач обов’язків Президента України Олександр Турчинов підписав Указ № 405/2014, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». Це стало відповіддю на захоплення проросійськими терористами низки адміністративних установ у містах Донецької і Луганської областей.

Від 14 квітня 2014 року розпочалася антитерористична операція із залученням Збройних Сил України. Зоною проведення АТО було охоплено Донецьку і Луганську області, а також Ізюмський район і м. Ізюм Харківської області. З опівночі 15 лютого 2015 року, відповідно до Мінських домовленостей, на Сході України було офіційно встановлено режим перемир’я, який багаторазово порушувався терористами і російськими окупантами.

30 квітня 2018 року АТО було завершено, натомість розпочалася операція Об’єднаних сил – комплекс військових та спеціальних організаційно-правових заходів українських силових структур, спрямований на протидію діяльності зс рф та незаконних збройних формувань колаборантів на сході України.

16 квітня 1710 року

Прийняті «Договори і Постановлення прав і вольностей Війська Запорозького» («Конституція Пилипа Орлика»)

16 квітня 1710 року в еміграції у м. Бендери гетьманом Війська Запорозького було обрано Пилипа Орлика, генерального писаря та довірену особу покійного Івана Мазепи. Того ж дня було затверджено документ під повною назвою «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького…». У латинському перекладі було використано терміни «Pacta et Constitutiones», через що документ відомий як «Конституція Пилипа Орлика».

Документ обговорював внутрішній устрій України (інші вживані там назви – Мала Русь, Військо Запорозьке, Вітчизна), що повинен був бути встановлений там після її визволення від російської та польської влади. Найвищу виконавчу владу мав Гетьман, влада його була довічною, проте його владні повноваження були обмежені козацькою старшиною. Діяла Генеральна Рада, що виконувала роль парламенту. Проголошувалася незалежність України від московського царства і Речі Посполитої та протекторат над нею шведського короля Карла XII. Крім того, документ зобов'язував гетьмана налагодити мирні «побратимські» відносини з Кримським ханатом, які б надалі не порушувалися.

18 квітня

Міжнародний день пам’яток і визначних місць та День пам’яток історії та культури в Україні

Пам’ятний день було встановлено у 1982 році Генеральною асамблеєю ЮНЕСКО з метою підвищення обізнаності громадськості з різноманіттям культурної спадщини, її вразливістю та необхідністю ефективних зусиль заради збереження її для подальших поколінь. В Україні День пам'яток історії та культури відзначається щорічно за рішенням Президента від 23 серпня 1999 року № 1062.

З початком широкомасштабної агресії проти України наші історія та культура є одними з пріоритетних цілей росіян. Нищення української культури під час війни є методом стирання української ідентичності, без якої завоювання України російською армією є неможливим. Російські окупанти прагнуть довести світу, що українська історія є лише частиною російської, що не існує самобутньої української культури. Саме тому об’єктами цілеспрямованих атак зс рф в Україні є музеї, бібліотеки, церкви. Починаючи з 2014 року, російські окупанти методично грабують археологічну спадщину Криму, а з 2022 року – також материкової частини України. За інформацією Міністерства культури і інформаційної політики України, внаслідок російської агресії постраждали 1974 об’єкти культурної інфраструктури України , з них 321 – знищені (16,3%). Досі перебувають під окупацією частини Луганської, Запорізької, Донецької та Херсонської областей, порахувати збитки у яких поки неможливо.

20 квітня 1622 року

Помер Петро Конашевич-Сагайдачний, гетьман Війська Запорозького

Гетьман Сагайдачний увійшов в історію завдяки вдалим походам свого війська проти московії та османів. У 1616 році козаки під проводом гетьмана Сагайдачного взяли добре укріплене кримське місто Каффу (нині – Феодосія) та визволили з османського полону невільників-християн. У 1618 році Петро Конашевич-Сагайдачний очолив похід 20-тисячного козацького війська проти московії. Об’єднане українсько-польське військо дійшло до околиць москви і здійснило спробу штурму укріплень міста. Під командуванням Петра Конашевича-Сагайдачного козацьке військо обороняло кордони Речі Посполитої від османських нападів на Буковині. У битві під Хотином 1621 року козаки гетьмана Сагайдачного відбили 17 атак війська османів та вийшли переможцями. Саме під час Хотинської війни Петро Конашевич-Сагайдачний отримав поранення, яке стало для нього фатальним. Гетьман повернувся до Києва, де помер 20 (10 за старим стилем) квітня 1622 року. Значну частину своїх статків він заповів на доброчинні цілі, підтримку в Україні освіти і православної церкви.

Ім’ям гетьмана було названо флагман Військово-Морських Сил України – фрегат «Гетьман Сагайдачний».

21 квітня 1944 року

Розпочався бій між УПА та НКВД під Гурбами

Бій під Гурбами став одним із найбільш масштабних зіткнень між УПА і більшовицькими каральними органами. Скориставшись тотальною чисельною перевагою, енкаведисти (до 30 тисяч бійців з авіацією, бронепоїздами, танками, кіннотою) оточили відділи УПА (5 тисяч бійців УПА-Північ під командуванням Петра Олійника й УПА-Південь під командуванням Василя Кука). Українські повстанці, обмежені в набоях і продовольчих запасах, були змушені йти на прорив. 25 квітня їм удалося вирватися з оточення зі значними втратами. Після бою сталінські карателі спалили навколишні села Гурби і Антонівці, а їхніх мешканців, які залишилися живими, примусово виселили. Тим не менш, енкаведистам не вдалося розгромити і знищити УПА та покласти край повстанському руху.

22 квітня 1889 року

135 років тому народився Олександр Загродський, генерал-полковник Армії УНР.

У 1917 році Олександр Загродський вступив до лав армії щойно проголошеної Української Народної Республіки. Командував Київський вартовим полком, згодом 1-м Запорізьким куренем і полком, брав участь у боях проти більшовицьких військ під Конотопом і Києвом, на Лівобережжі, Харківщині і Донбасі. У грудні 1918 року Олександр Загродський очолив усі українські війська Харківщини, потім був помічником командувача Східного фронту, начальником 6-ї Запорізької дивізії, командував Запорізькою групою, а згодом очолив Волинську групу Армії УНР. У Першому Зимовому поході Олександр Загродський командував Збірною Волинською дивізією.

На еміграції Олександр Загродський мешкав у Польщі. Входив до складу Українського військово-історичного товариства, очолював раду Хреста Симона Петлюри та Спілку українських воєнних інвалідів. Помер у 1968 році в США.

24 квітня 1920 року

Укладено військову угоду між Україною та Польщею

Військова конвенція містила 17 статей, в яких визначалися основні умови співпраці двох держав у військовій сфері під час спільних бойових дій з визволення Правобережжя України від більшовицької окупації. Після виконання цієї мети Військо Польське повинно було залишити територію УНР. Оперативне керівництво під час ведення бойових дій здійснювало польське командування. Крім того, документ передбачав постачання польською стороною українцям зброї, боєприпасів, спорядження, обмундирування та іншого військового майна, необхідного для організації трьох піхотних дивізій. Вже в лютому 1920 р. на польській території розпочалося формування двох українських дивізій – 1-ї (в березні отримала 6-й порядковий номер) та 2-ї (у травні перейменована на 3-ю Залізну).

За весь період спільної збройної боротьби у 1920 році українське військо отримало від свого союзника 44 гармати, 328 кулеметів, 29 тис. гвинтівок, 1 тис. револьверів, 40 тис. комплектів одностроїв, 17 автомобілів та іншого майна. Завдяки польській техніці – літакам і бронемашинам – в Армії УНР з’явилися військово-повітряні та автопанцерні частини. Вже наступного дня після укладання військової конвенції розпочався спільний українсько-польський наступ на Україну, що призвів до визволення значної частини Правобережжя з Києвом.

26 квітня

Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф

26 квітня 1986 року о 01 годині 23 хвилини вибухнув четвертий реактор ЧАЕС. В Україні була заражена територія загальною площею 50 тис. кв. км в 12-ти областях. Загалом радіоактивного впливу після аварії зазнали 8,4 млн осіб (з них 2 млн дітей), понад 404 тисяч стали переселенцями. Близько 600 тисяч зазнали значних доз опромінення. Загальна сума збитків від Чорнобильської катастрофи оцінюється в $550 млрд. Сама станція була остаточно виведена з експлуатації тільки в 2000 році.

Значна, найбільш небезпечна і трудомістка частина завдань з усунення наслідків катастрофи була покладена на оперативне угруповання військ. Його загальна чисельність у серпні 1986 року досягла 40 тисяч військовослужбовців. За різними оцінками, в Чорнобильському небі працювали 6000 офіцерів льотного складу ВПС, МВС і до 200 цивільних фахівців. Загалом же статус ліквідатора отримали понад 600 тисяч осіб.

Під час широкомасштабного російського вторгнення наприкінці лютого – у березні 2022 року Чорнобильська АЕС була окупована російською армією. під тимчасовою окупацією росії зараз перебуває Запорізька АЕС. Ядерна безпека України і світу все ще перебуває в руках терористичної держави, що продовжує шантажувати Європу загрозою ядерного вибуху.

28 квітня 1947 року

Розпочалася операція «Вісла»

За домовленістю між СРСР та комуністичною Польщею була здійснена етнічна чистка у східних воєводствах Польщі, що полягала у примусовому виселенні українців на північно-західні польські землі. Приводом до початку операції стала загибель 28 березня 1947 р. в районі с. Яблоньки (на перетині регіонів Лемківщини і Бойківщини) у бою з відділом УПА генерала Кароля Свєрчевського. Цього ж дня на засіданні політбюро польські комуністи прийняли рішення про цілковиту депортацію українського населення.

28 квітня 1947 р. о 4 годині ранку шість польських дивізій та відділи органів польської служби безпеки оточили території, на яких компактно проживало українське населення. У цей же час відділи НКВД і армії комуністичної Чехословаччини заблокували східні і південні кордони Польщі. Станом на 31 липня 1947 р., за польськими даними, було переселено 140 575 осіб, ув’язнено в концентраційному таборі Явожно 3800 осіб, убито 655 чоловік, заарештовано 1466 членів українського націоналістичного руху Опору. До кінця 1947 р. в місця, звідки було депортоване українське населення, переселили близько 14 тисяч поляків. Урядовим декретом від 27 серпня 1949 р. українців позбавили права на господарства, з яких вони були виселені, і на залишене там нерухоме майно.

У 1990 р. Сенат Польської Республіки засудив проведення операції «Вісла».

29 квітня 1915 року

Відбулося підняття українських прапорів на Чорноморському флоті

Тимчасовим законом про флот Української Народної Республіки, прийнятим 27 (14) січня 1918 року, Чорноморський флот оголошувався українським. Однак на початку 1918 року реально перейняти владу над флотом було неможливо через захоплення Криму більшовиками.

У другій половині квітня 1918 р. до Криму прорвалася група полковника Армії УНР Петра Болбочана та німецькі дивізії. Команди кораблів Чорноморського флоту, що складалися переважно з матросів української національності, підтримали прихід української влади і армії. На всіх кораблях почалися мітинги, на яких виносилися постанови про те, що Чорноморський флот є флотом України. Контр-адмірал Михайло Саблін, який обняв посаду командувача флотом, офіційно оголосив Чорноморський флот українським та наказав урочисто підняти національні прапори. 29 квітня 1918 р. в Севастополі на лінкорах, крейсерах, деяких есмінцях були спущені червоні прапори та підняті українські. Під українським прапором було 7 лінійних кораблів, 3 крейсери, 12 есмінців, 15 підводних човнів, 5 плавучих баз, 3 допоміжних крейсери, а також велика кількість транспортних та допоміжних кораблів.

Дата 29 квітня стала днем зародження Українського військового флоту. У квітні 1919 р. Морським Міністерством УНР було встановлено прийняти день 29 квітня днем Свята Українського Державного Флоту і днем Свята Українського Чорного Моря.

30 квітня

День прикордонника України

30 квітня 1918 р. українські війська визволили Донбас і вийшли на державний кордон України.

У квітні 1918 р. розпочалися бої за Донбас, в яких дієву участь взяла група полковника Володимира Сікевича. Тут російські більшовики проголосили квазідержаву – «Донецько-Криворізьку радянську республіку», що була повністю підконтрольна росії. Донецька група Армії УНР стрімко просувалася на схід. 15 квітня війська полковника Сікевича здобули Барвінкове, 17 квітня – Слов’янськ. 22 квітня німецькі підрозділи зайняли Юзівку (сучасний Донецьк). Наприкінці квітня Запорозька група Армії УНР (на фото) разом з німцями з боями увійшла до Микитівки і Горлівки, 28 квітня було визволено Луганськ. 30 квітня запорожці вийшли на кордон УНР з Всевеликим Військом Донським – однією з держав, що утворилися на уламках росії після розпаду імперії. Біля станції Колпакове українські бійці встановили два високі стовпи, розмальовані у кольори національного прапора, синій і жовтий.

Сьогоднішній День прикордонника присвячений подіям 1918 року. Значення Державної прикордонної служби України в умовах російсько-української війни виходить далеко за межі боротьби з контрабандою і незаконними перетинами кордону. Саме прикордонники першими зустріли російського агресора в 2014 році та на початку широкомасштабного вторгнення росії у 2022 році. Зараз у взаємодії зі Збройними Силами України прикордонники дають відсіч російським окупантам, запобігають потенційній небезпеці з боку Білорусі та відновлюють контроль над державним кордоном на Півночі і Сході України.