«Публічний простір» буде виписаний окремим блоком у Статуті Києва. Про це сьогодні в рамках міжнародної науково-практичної конференції «Публічний простір як об’єкт правового регулювання» в Академії адвокатури України сказав заступник голови КМДА Олексій Резніков.

Також він додав, що поняття «Публічний простір», визначення та захист прав на нього має бути врегульоване й на загальнодержавному рівні.

«Публічний простір – це право кожного на комфорт, безпеку, доступність, естетичний вигляд міста. У якомусь сенсі семантично він є показником якості життя у місті, по суті – це саме місто: будівлі, вулиці, парки, сквери тощо. Усвідомлення та захист публічного простору – ознака демократичного суспільства. Демократична влада в способі організації публічних просторів керується виключно повагою і турботою про своїх мешканців. Доктрина «Публічний простір» у процесі розробки та введення на нормативно-правому рівні як один із розділів нового Статуту міста Києва. Я певен, що це поняття має бути врегульовано й на загальнодержавному рівні», – сказав Олексій Резніков під час відкриття Конференції.

Він додав, що після реалізації судової реформи суддям доведеться, в тому числі, опанувати й поняття «Публічний простір»: «Певен, позовів від громадян, які матимуть право на своє місто та участь у публічному просторі, буде багато. А саме зараз перед нами стоїть завдання правового врегулювання публічного простору».

Народний депутат України Наталія Новак також висловила думку щодо нагальної потреби внесення відповідних змін до діючого законодавства задля врегулювання та імплементації поняття «Публічний простір».

«Я рада, що така конференція, саме з теми «Публічного простору», проходить сьогодні, оскільки ця проблема не просто актуальна, а кричуща. Вже давно треба було проговорювати й змінювати наше законодавство в напрямі захисту публічного громадського інтересу. Ми бачимо зараз як знищується наш публічний простір – самовільні забудови, вирубка зелених насаджень, захаращення міста рекламними конструкціями, МАФи і так далі. Ми бачимо скільки є прогалин у діючому законодавстві, які треба врегулювати. Я впевнена, що ця конференція буде вагомим вкладом у розбудову поняття «Публічний простір» і законодавства, де дійсно будуть захищені права громадян, громадський і суспільний інтерес», – додала Наталія Новак.

Директор Другого київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Богдан Кушнір також обурився засиллям рекламних засобів у Києві: «Коли ми йдемо вулицею, то бачимо різноманітну рекламу, яка не відповідає жодним стандартам і щодо розміщення, і щодо естетики. Балкони-шпаківні, зіпсовані фасади – це треба узагальнювати, приводити до певного єдиного чинника та критеріїв. Ми виступаємо за це і готові працювати надалі», – заявив Богдан Кушнір.

Олексій Резніков повідомив колегам, коментуючи їхні виступи, що, серед іншого, врегулювання стосуються й сфери розміщення рекламних конструкцій, а саме процесу комерціалізації простору, щоб, у випадках коли воно матиме право на існування, воно відбувалося із повагою як до мешканця, так і до самого міста. Проте він наголосив, що публічний простір стосується не лише впорядкування рекламних конструкцій, це поняття набагато глибше і всеохоплююче: серед іншого, це і захист історичних будівель, фасадів, озеленення, безпека, безбар’єрність міста тощо.

«Існує запит у суспільстві. Громадяни різними шляхами заявляють про своє право на місто, вимагають спілкування з ними, залучення їх до прийняття певних рішень. Люди хочуть, щоб чули про їх потреби в облаштуванні пішохідних зон, велодоріжок, активного впровадження безбар’єрності міста, захисті історичних фасадів, відсутності агресивної реклами, збільшенні зелених насаджень тощо – на все це мають право містяни. Місто створене не для зовнішньої реклами та МАФів, а для комфорту його мешканців, у тому числі для їх естетичних вподобань. Наше завдання разом із громадою виписати норми й регуляції, які б не тільки визначили поняття, а й захищали право на публічний простір. Такими ж принципами має керуватися і Київ», – сказав Олексій Резніков.

У свою чергу, інтегрований експерт GIZ Катаріна Георге наголосила, що Київ має великий потенціал реалізації публічних просторів.

Варто зауважити, що за результатами міжнародної науково-практичної конференції «Публічний простір як об’єкт правового регулювання» буде опубліковано збірку тез з відповідної теми.