Новий Статут Києва має бути затверджений наступного року. Про це повідомив під час презентації концепції нового Статуту територіальної громади м. Києва заступник голови КМДА Олексій Резніков.

Робоча група у складі експертів, науковців, правників, урбаністів працювала над концепцією Статуту близько 6 місяців.

«Сьогодні, разом із презентацією концепції, ми робимо перший крок на шляху складної та скрупульозної роботи над самим Статутом. На нас чекають доопрацювання документу, наповнення, обговорення з громадськістю і лише потім – винесення на голосування депутатському корпусу. Маю надію, що відповідний проект рішення увійде до Київради і буде прийнятий вже наступного року», – сказав заступник голови КМДА Олексій Резніков.

Оновлений документ передбачає включення низки нових аспектів. Відтак, серед іншого, з метою захисту прав і свобод членів територіальної громади, їх окремих категорій рішенням Київради може бути запроваджено інститут Громадського уповноваженого територіальної громади з питань захисту їхніх прав (Муніципальний омбудсман); із метою дотримання прав дітей (осіб у віці до 14 років) і підлітків (осіб у віці від 14 років до 18 років) рішенням Київради може бути запроваджено інститут Громадського уповноваженого територіальної громади з прав дітей і підлітків (Дитячий омбудсман).

Окрім того, пропонується окремим розділом врегулювати поняття «Публічний простір», юридично визначити та закріпити його у Статуті як один із інструментів розвитку та створення позитивного іміджу міста.

«Завдяки імплементації поняття «Публічний простір» жорстко буде контролюватися та регулюватися збереження будівель-пам’яток історії, архітектури, культури, містобудування, буде забезпечено право кожного на безпечне і комфортне місто», – додав Олексій Резніков.

Також концепцією запропоновано виписати систему муніципального управління. Наразі запропоновано чотири варіанти, які передбачають кількарівневу систему: починаючи від ОСН у мікрорайонах та районних рад до Київради і Київського міського голови.

Концепцією пропонується окремо виписати символіку територіальної громади – герб, прапор, гімн із описом і датою затвердження; межі території громади та її географічне положення; наявність функціональних зон – територіальні зони зі спеціальним статусом (історико-заповідні, лісопаркові, промислові тощо); забезпеченість якісною питною водою; електропостачання; ефективну систему прибирання та вивезення сміття з вулиць, прибудинкових територій та під’їздів багатоквартирних будинків у населених пунктах громади; забезпеченість належним транспортним сполученням – як внутрішнім так і зовнішнім; розгалуженість і якість доріг; освітленість вулиць і під’їздів будинків у темну пору доби; ефективну систему безпеки громадян та захисту їхнього майна (боротьба зі злочинністю, охорона громадського порядку, попередження та ліквідація наслідків стихійного лиха); вільний доступ до усіх природних об’єктів та угідь у межах громади – лісів, берегів рік, озер; вільний доступ та використання публічного простору тощо. Юридична сила Статуту – найвища по відношенню до всіх інших муніципальних актів, за винятком тих, що затверджуються громадою на місцевому референдумі.

«Порушення пунктів Статуту буде приводом у суді оскаржити будь-яке рішення Київради, КМДА або рядового громадянина. Як Конституція має вищу юридичну силу в країні, так і Статут буде домінувати над усіма локальними актами задля захисту інтересів територіальної громади», – резюмував Олексій Резніков.