27 жовтня о 12:00 на вулиці Пушкінській, 19 за участю представників Київської міської державної адміністрації відбудеться урочисте відкриття меморіальної дошки народному артисту України Юрію Гуляєву. Про це повідомляє Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам᾽яток історії, культури і заповідних територій.

Довідково.

Юрій Олександрович Гуляєв народився 9 серпня 1930 року в Тюмені, російський та український співак (ліричний баритон). Навчався в музичний школі, після закінчення вступив до Уральської консерваторії на вокальний факультет. На п’ятому курсі (1953 р.) був запрошений до Свердловського театру опери та балету.

У 1956 році Юрій Гуляєв переїздить в Україну, в Донецьк, де приємно дивує нових колег – солістів Донецького оперного театру – своєю зрілістю й умінням плідно працювати.

У двадцять шість років Юрію Гуляєву присвоєно звання заслуженого артиста України, він отримав пропозицію працювати в Києві, у театрі з віковими традиціями, в оперній трупі, сильній і відомій своїми виконавцями та диригентами.

У Київському театрі опери та балету імені Т. Шевченка Юрій Олександрович плідно працює. Його репертуар поповнювався партіями української класики: Максим із «Арсенала» Г. Майбороди, Султан із «Запорожця за Дунаєм» С. Гулака- Артемівського. Концертна діяльність Юрія Гуляєва розвивалась паралельно оперній, він у супроводі баяна співав арії, пісні, романси. Естрада принесла йому широку популярність. У його репертуарі народні пісні («Дивлюсь я на небо»), зарубіжна класика і сучасна пісня, якій він віддавав багато сил. Співак багато гастролював у США, Канаді, Франції, Японії, Бельгії, Кубі.

У 1961 році знявся в ролі Вадима у фільмі С. Параджанова «Українська рапсодія». Про нього створено телефільм «Юрій Гуляєв» (1972 р.). Він заслужений артист Української РСР (1960 р.), народний артист Української РСР (1965 р.).

У 1962 році композитор Ігор Шамо та поет Дмитро Луценко написали пісню «Як тебе не любити, Києве мій», першим публічним виконавцем якої був Юрій Гуляєв. Із листопада 2014 року ця пісня – офіційний гімн Києва.