Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні (далі – реєстрація), проводиться територіальним органом Державної служби зайнятості (центром зайнятості) незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування.

Документи, необхідні для реєстрації:

- паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України у разі втрати паспорта,

- облікова картка платника податків (ідентифікаційний код),

- трудова книжка (у разі її втрати - дублікат трудової книжки чи довідка архівної установи про прийняття та звільнення з роботи) або цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує період зайнятості,

а в разі потреби також:

- військовий квиток,

- диплом або інший документ про освіту.

Особа з інвалідністю пред’являє пенсійне посвідчення або посвідчення особи, яка отримує відповідну державну соціальну допомогу, і подає копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією та у разі наявності індивідуальну програму реабілітації.

Особа, якій виповнилося 15 років та яка за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, може, як виняток, прийматися на роботу, - заяву одного з батьків або особи, яка їх замінює, про згоду на працевлаштування такої особи, свідоцтво про народження чи рішення суду або розпорядження органів опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування.

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, пред’являють посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист.

Внутрішньо переміщеними особами у разі відсутності документів, що підтверджують факт звільнення подається: заява про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, або документ, що підтверджує факт припинення зайнятості (цивільно-правовий договір, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), або відповідне рішення суду - у разі припинення трудових відносин (припинення зайнятості) у судовому порядку; розрахунковий документ (квитанція), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення (за можливості);

Питанням працевлаштування безробітних громадян в місті Києві займаються Київський міський центр зайнятості (з посиланням на: https://kie.dcz.gov.ua/publikaciya/kontakty-kyyivskogo-miskogo-centru-zaynyatosti) та десять його районних філій (з посиланням на: https://kie.dcz.gov.ua/publikaciya/kontakty-rayonnyh-filiy-kyyivskogo-miskogo-centru-zaynyatosti).

Крім того, можливо здійснити пошук підходящих варіантів роботи із загальнодержавної бази вакансій на Інтернет-порталі державної служби зайнятості «Труд» (http://www.trud.gov.ua/) або через операторський мобільний центр, відправивши з мобільного телефону SMS-повідомлення або зателефонувавши на номер 730 та безкоштовно отримати консультації з питань пошуку роботи зателефонувавши за номером 0-800-50-50-60 зі стаціонарного телефону.

Відповідно до ч. 1 статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути:

1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

2) особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»;

3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Статус безробітного надається особам, які зазначені у частині першій статті 43 Закону України «Про зайнятість населення», з першого дня реєстрації у центрі зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування, за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої здійснюється відповідно до статті 46 зазначеного Закону.

У разі наявності пропозиції щодо роботи кар’єрний радник повідомляє про це особі, яка шукає роботу, та за її згодою видає направлення на працевлаштування за формою, що затверджується Мінсоцполітики. Під час формування направлення на працевлаштування кар’єрний радник зобов’язаний перевірити актуальність пропозиції щодо роботи та попередньо узгодити з роботодавцем умови проведення співбесіди з особою, яка шукає роботу.

Підставами для припинення реєстрації безробітного є:

- працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту);

- укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг);

- забезпечення роботою самостійно;

- призначення виплати грошового забезпечення батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам;

- призначення грошової допомоги на догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього нагляду;

- призначення грошової допомоги, компенсації та/або надбавки непрацюючій працездатній особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку;

- зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України «Про зайнятість населення»;

- видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі;

- вступу на навчання за денною формою, у тому числі з використанням ваучера;

- призову чи прийому на військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу;

- набрання законної сили вироком суду про засудження зареєстрованого безробітного до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням);

- досягнення зареєстрованим безробітним встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років;

- подання ним заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до трьох років;

- подання зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації;

- визнання зареєстрованого безробітного нездатним до трудової діяльності відповідно до акту огляду медико-соціальною експертною комісією;

- встановлення факту подання зареєстрованим безробітним недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації;

- встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України «Про зайнятість населення»;

- припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин;

- відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням центру зайнятості, а для зареєстрованого безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), - відмови від двох пропозицій проходження професійного навчання у період з дня реєстрації (перереєстрації);

- смерті зареєстрованого безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;

- подання зареєстрованим безробітним заяви про бажання отримувати соціальні послуги та виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття в іншому центрі зайнятості;

- невідвідування зареєстрованим безробітним без поважних причин центру зайнятості:

- встановлення факту невиконання без поважних причин індивідуального плану працевлаштування.

Статус безробітного дає особі право на отримання допомоги по безробіттю на умовах та в розмірах, визначених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Розміри соціальних виплат залежать від страхового стажу, підстави звільнення та розміру заробітної плати, отримуваної громадянином перед звільненням.

Право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12-ти місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж 6 місяців.

Право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12-ти місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, мають страховий стаж менше 6 місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених ст. 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України.