Команда Агентів змін (АЗ) презентувала результати дослідження публічного простору будівлі Київської міської ради.

В межах проекту команда АЗ проаналізували публічний простір мерії за низкою напрямів – відкритість, безпека, доступність та безбар’єрність, процеси роботи та взаємодія з персоналом, нові активності.

У результаті проведених досліджень активісти виявили, що будівля мерії вимагає певного переосмислення, метою якого стане створення дійсно відкритого, комфортного і ефективного простору.

«Інтер’єр першого поверху будівлі на Хрещатику, 36 не відповідає принципам відкритого публічного простору. Відвідувачі згадують погане освітлення та не завжди привітну атмосферу. Приміщення справляє таке враження не лише через інтер’єр, але й незрозуміле розташування відділів та окремих чиновників по кабінетах. Ситуацію ускладнює непродумана навігація та неправильна нумерація кабінетів. Незрозуміло пронумеровані саме ті кабінети, в яких приймають найбільшу кількість відвідувачів», - зазначили автори проекту.

У напрямку відкритості простору команда АЗ запропонувала мінімізувати кількість стін, відмовившись від кабінетної системи, поставити стенди з інформацією про лекції, послуги та роботу мерії, запровадити рецепцію, де людей будуть консультувати та спрямовувати до потрібного фахівця, допомагати стати в електронну чергу та ін.

Для поліпшення прийому громадян вони запропонували всіх працівників, що ведуть прийом відвідувачів, розмістити в одному відкритому приміщенні (оупен-спейсі).

В контексті безбар’єрності команда АЗ зауважила, що публічний простір будівлі мерії повинен бути легкодоступним для всіх її відвідувачів, у тому числі для дітей, маломобільних людей, людей з інвалідністю або з іншими вадами здоров’я.

Територія навколо будівлі повинна облаштовуватись легкодоступними пандусами, легкими дверима, інформаційними засобами, якими можуть користуватись люди з інвалідністю.

Автори проекту серед іншого порадили міській владі запровадити систему отримання та опрацювання зворотнього зв’язку від відвідувачів та працівників щодо роботи мерії з подальшим внесенням змін у процес роботи та конфігурацію простору.

Водночас команда АЗ зауважила, що на відміну від радянських часів, сьогодні основні економічні агенти в місті — містяни і бізнес. Відповідно – і змінилась роль місцевої адміністрації.

«Роль адміністрації, в свою чергу, скоротилася і трансформувалася. Громада дедалі більше усвідомлює себе ключовим актором взаємин в місті, повертається усвідомлення, що місто — це, насамперед, люди», - урбаніст Мітя Гурін.

В свою чергу керуючий справами секретаріату КМР Ігор Хацевич зазначив, що після семінару командою АЗ та міською радою буде проведено проектний семінар, на якому візуально представлять, як має виглядати перший поверх.

«Ми не втручались в дослідження, намагались зробити його об’єктивним та фаховим, щоб отримати раціональні рекомендації. Активність містян має реалізовуватись в реальні дії, а ми маємо бути лише інструментом. Дуже приємно, що «Агенти змін» не обмежились рекомендаціями, а висловили бажання пройти з нами шлях від ідеї до її реалізації. Адже самостійно нам це буде набагато важче втілити. З таким підходом є сподівання, що ми все швидко і якісно зробимо», - додав він.

Наступним кроком, за його словами, стане формування «Агентами змін» команд дизайнерів, архітекторів, активістів, куди також долучаться представники КМР, для вироблення конкретних пропозицій зі зміни публічного простору будівлі.

Нагадаємо, що у березні 2016 року команда «Агентів змін» підписала Меморандум про співпрацю с Київською міською радою (КМР) — створення зручного публічного простору будівлі КМР, що охоплює перший поверх, актову залу та інші приміщення, до яких мають вільний доступ відвідувачі будівлі.

Для цього команда «Агентів змін» провела дослідження, метою яких було отримання кращого розуміння задач, потреб, проблем, мотивів і страхів відвідувачів будівлі КМР, вивчення процесів КМР та КМДА, що відбуваються на першому поверсі будівлі, а також визначення проблем у процесах, які стосуються роботи з відвідувачами.